Здається інтерес до зоряного неба був у моєму серці завжди. Згадую, як малою лежала влітку в садку біля мами і ми разом роздивлялися зоряне небо.

Мама розказувала про сузір’я, а я в німому захваті дивилася на величне темне небо всіяне міріадами зірок. В тому небі була якась правічна таємниця, яка притягувала і зачаровувала. Можливо, саме тоді я зацікавилася небом і в мені з’явилася жага розгадати секрети Всесвіту. А можливо, що ця тяга до таємниць була закладена і десь на рівні генетики.

Сімейні легенди розповідають, що коли мій батько був малим, то жив якийсь час у свого дядька, в одному селі на Буковині. Дядька в селі називали «чорнокнижником», поважали і трохи побоювалися. На горищі у нього була таємна бібліотека і мого малого батька туди не пускали. Але дитячий інтерес хіба зважає на заборони? Одного разу, коли дядько відлучився по справах, батько знайшов ключ і відкрив скрипучий замок на горище. На горищі був облаштований кабінет. Височіли полиці з книгами, біля вікна стояв стіл, а на ньому були дивні прилади. Можливо дядько займався алхімією? У всякому разі, книги з алхімії там були, як були і книги з астрології. Батько частенько потім лазив туди і читав, поки дядька не було вдома. Спогади про ті дивні книги залишилися у нього на все життя.

Що вивчав його дядько, якими таємними знаннями володів? Зараз дізнатися неможливо. Бо згодом на Буковину прийшли буремні часи разом з радянською владою і стало не до таємних знань…

Зрозуміло, що в моєму дитинстві, як і в моїй юності книг з астрології було не купити. У нас була велика бібліотека, так, як мої батьки цікавилися багатьма речами. Були у матері там приховані й сторінки з якогось рукопису по астрології. Сфотографовані і дбайливо зшиті в книжечку. Це було щось на зразок календаря з описом знаків Зодіаку. Я їх перечитала вдовж і впоперек, але вдовольнити мою цікавість вони не могли. Та й інформація там була фрагментарна, не повна і не факт, що достовірна.

Так, як інтерес до неба не спадав, я зосередилася на вивчені астрономії. І я рада, що так склалося. Бо справедливо вважаю, що без твердих знань з астрономії в астрології робити нічого.

Опановувати астрологію я стала пізніше. Зараз у мене за плечима сотні прочитаних профільних книг, Санкт-петербурзька астрологічна академія, тисячі проаналізованих гороскопів. І свій погляд на астрологію. Справа в тому, що астрологічні знання різнорідні, існує маса астрологічних шкіл, які вчать різному, а й іноді діаметрально протилежному. Щоб розібратися в цьому бульйоні знань та забобонів найважливіше не втрачати здорового глузду.

Мої особисті уподобання — це західна астрологічна школа. Вона логічна, струнка і достатньо доступна за матеріалами. Саме на базі західної школи я розробила свою, добре працюючу систему. Хоча останнім часом я зацікавилася і східною філософією, зокрема китайською метафізикою. Китайська астрологічна школа одна найдавніших, з неперерваною традицією, що не може не викликати інтересу. Але я усвідомлюю наскільки це великий пласт знань і наскільки він відрізняється від західної традиції. Я не схвально ставлюся до такого модного зараз «міксу», на кшталт « Я Водолій (західна астрологія) , що народився в рік Півня (китайська астрологія)». Бо ця мішанина двох традицій — звичайнісінька профанація.

Астрологія, хоч і базується на математичних розрахунках, все ж таки вчення глибоко символічне. Тому будь кому, хто звертається до астрології треба мати добре розуміння символів. І не забувати, що: « Істина не приходить у світ відкритою, вона приходить в символах і образах».

Контактна інформація: 096 66 66 474

Теги: