Спека

Твій білий гангстерський капелюх мирно спочиває на полиці.
Твої білі джинси нагадують непристойну, пристрасну Італію. Твій погляд сповнений таємничим сенсом.

Ти дивишся наче крізь мене й бачиш мою душу наскрізь. Твоя гітара давно забула твої
улюблені акорди, твоя кава застигла, сонце в зеніті – спека…
Шматочки льоду на дні склянки швидко перетворюються на прісні сльози. І я тану
під твоїми пальцями...
Пара-трійка акордів, ти помилився вперше в житті. Може винна у всьому спека?
Йду по піску ближче до синього моря, сухий вітер грає з моїм волоссям. Я знаю ти
зараз дивишся на мене, а я посміхаюсь.
Білу сукню обійняло гаряче повітря. Повний штиль. Може винна у всьому спека?
08-08-2010
м.Київ

Збірка «Білий дощ». — Запоріжжя, ВУТ «Просвіта» ім.Т.Г.Шевченка, Запорізьке обласне об’єднання, 2011. — 48с. Авторські права захищені.

Медіа