Ще у ХІХ ст. геній нації Іван Франко писав:
"…сьогодні вже кожному ясно, що ті біблійні обрахунки (6000 літ від створення світу – Л.Ч.) не мають ніякої вартості і були зроблені в дуже пізніх часах жидівськими рабинами.
В Єгипті та Вавилоні за останніх сто літ повикопувало та повідчитувано багато записок, будівель і взагалі слідів людського життя, навіть літописів старих царів, із яких вичислено, що на 4000 літ перед Христом у тих краях не тільки жили вже люди, але стояли укріплені міста, були держави, було вже відоме письмо, значить, ті люди мусили вже прожити там багато сот або й тисяч літ розвою" (с. 267)."Вже то одне, що в тих книгах було багато неясного і незрозумілого, мусило зацукати не одного. Як же се? Коли бог у тих книгах хотів об’явити людям свою волю і свою правду, то чому не зробив сього так ясно, щоб усі люди могли зрозуміти його слова? …І ще одне: в тих гебрайських книгах, бодай у значній їх часті, бог виступає як бог самих тільки жидів; він велить їм без пощади вбивати людей іншої національності і дуже гостро остерігає їх, щоб не піддаватися богам тих інших народів. Виходить так, що той жидівський бог, хоч раз у раз говорить про себе, що він сотворив небо і землю, все-таки бачить обік себе якихось інших богів і дуже не любить, аби хто з того вибраного народу кланявся їм. Усе те були речі які собі хочете, але певно не вияви найвищої мудрості і найвищої правди" (с.268).