Суспільство з певним рівнем інтелектуально-духовної складової (низької чи середньої) не здатне делегувати на керівні посади особистості, чий духовний рівень вище самого суспільства.
Особистості з відносно більш високим інтелектуально-духовним рівнем на високі державні посади претендувати не можуть. Система таких людей просто нищить і виштовхує.
В інших випадках таких людей, діючи на випередження, знищують, як це сталося з Гетьманом, Чорноволом, Кирпою, Кравченком.
Висновок:
Рівень розвитку суспільства в значно більшій мірі залежить від рівня його інтелектуально-духовної складової, ніж від техногенної.
Як наслідок, можливий суспільно-соціальний прогрес напряму буде залежати від відродження, розвитку і удосконалення форм інтелектуально-духовної культури як у суспільстві, так і в окремої людини, як одиниці і базового елемента суспільства.