Де народився Олесь Гончар?

Ще донедавна в численних енциклопедіях та підручниках було написано, що видатний український письменник Олесь Гончар народився 3 квітня 1918 року в слободі Сухій на Полтавщині. Однак це невірно.

Насправді він народився в слободі Ломівка на тодішній Катеринославщині, яку згодом, ще перед Другою світовою війною, було включено до складу міста Дніпропетровська. У дворічному віці, після смерті матері, малюка відвезли до родичів на Полтавщину. Тільки у 1930-ті роки майбутній письменник зміг приїхати до батьківської хати і побачитися з рідною сестрою, з якою був розлучений багато років тому. 

А восени 1945 року, після закінчення війни, Олесь Гончар знову приїздить до тодішнього Дніпропетровська, щоби продовжити навчання в місцевому університеті. Під час навчання він живе у сестри в Ломівці. Саме тут, у будинку №25 по вулиці Клубній, учорашній сержант радянської армії, а тепер студент Дніпропетровського державного університету працював над сторінками роману "Прапороносці". В Ломівці були написані також його новели "Модри камінь", "Співачка", "Весна за Моравою".

Саме тут було написано й чимало сторінок чи не найвідомішого сьогодні роману письменника "Собор", в якому автор широко використав місцевий матеріал. Після переїзду до Києва Гончар майже щорічно приїздив до Ломівки і зупинявся в будинку сестри на вулиці Клубній.

Тут, у тиші міської околиці, він ховається від столичної метушні, телефонних дзвінків, офіційних зустрічей тощо. "Вся Клубна наче пахла поезією", - писав Павло Загребельний і зауважував, що "справжні твори тільки й можуть народжуватися у таких блаженних куточках, як Ломівка!". Окрім Загребельного в гостях у Гончара в Ломівці бували також А. Малишко, М. Нагнибіда та інші відомі українські письменники.