Коли народу корінь знищить,
Лишиться з нього попелище.
З корінням виривай культуру.
Яка народу творить мури!
Вбивай його прадавню віру,
Щоб в скарби він свої не вірив,
Щоб скарбів він не мав ніде,
Щоб був непевний сам себе!
Корчуй фолкльор — народню творчість.
Бо в ній палає дух пророчий,
Що може люд той розбудить,
Який зуміє вмить прозріть.
Плюгав поетів, їхні твори,
В безсилих — завжди дух покори!
Коли все їхнє вщент розбити.
Тоді їх легко покорити.
Отак цілі тисячоліття
Упоювали в нас: „Все сміття,
Що ваш створив поганський дух.
Трощи і нищ усе навкруг,
Щоби нащадки не уздріли,
Що предки ваші щось творили,
-А щоб вони служили нам —
Своїм новим володарям!
Коли ми ваше все понищим,
Тоді в своїх книжках напишем:
На світі все створили ми,
А ви — сліпі й глухі раби."
Той, хто існує з запозичень,
Від всіх залежний раб одвічний.
Коли підірване коріння,
Не дасть вже плоду деревина.
Культуру давшою віками
Корчуєм вашими ж руками,
Щоб наше зверху все було
Й на цілий світ вогнем цвіло.
— Що є у вас? Перун роздертий?
У нас он Зевс стоїть безсмертний
І кожен на землі школяр Зна:
Зевс богів всіх володар.
Отак нас дурять, як дурили
І обривають духу крила,
Щоб не летіли ми в зеніт,
Щоби без нас здобути світ.
25.4.76
facebook.com/Ridivira
twitter.com/Ridivira
plus.google.com/Ridivira