«Український народ — Дажбожий Внук».
М. Грушевський.
Могутен був Дажбог в небесній верховині,
Він сотворив усе на Русі-Україні: Річки, поля, гаї. квітки серед пустелі,
Він Батьком був прапредків — Орія і Лелі.
Могутен був Дажбог, усюди й досі сущий,
Бо хто ж Він? як не Дух народу невмирущий,
Що від свого Творця початок взяв духовний
І множиться з його божественної крови?!
Чи ж забувати це сьогодні нам пристало,
Хто нашому життю й Вітчизні дав Начало?
Хай славен буде ввік на Русі-Україні
Наш соняшний Дажбог — в одвічній Сварзі синій!