— Людино, чого тобі треба?
Усе в тебе є… Усе в тебе є…
І море широке, і сонце у небі,
І зорі — багатство твоє…
— За морем широким є нові
Незримі духовні моря.
За сонцем пекучим є сонце живе,
За зорями — диво-зоря.
— Людино, ти маєш кохання,
Ти твориш міста і пісні,
То звідки ж ридання і вічні страждання,
І мрії в тривожному сні.
— Обійми ведуть до могили,
Холонуть і в’януть гарячі вуста.
За муром тілесним Кохання Всесильне,
Там жде мене зустріч свята…