В обіймах виноградної лози
Наш перший дім на синіх схилах виріс...
Під серцем в’ється зоряний папірус,
Чекає світ щасливої сльози...
А срібна ніч мережить снів сувій,
А ніжності струна бринить і кличе...
Як розгадати казку цю величну?
Скажи мені, далекий вітре мрій!
Лиш мить – жадана суть крило торкне:
Наш вільний дім – то виноградне поле...
Зростає дім – любов, знання і воля!!!
Благає він: - Не покидай мене!
м.Балаклава