"Одна-єдина жінка навела
сором на дім Царя.
Ось бо Олоферн лежить
на землі мертвий, без голови. ”
Біблія
Ой полянки мої, деревлянки мої.
Ой землячки мої, подолянки.
Ой сестрички мої, полунички мої.
Ой стражденні, наївні селянки.
Ой панянки мої, галичанки мої.
Донечанки мої, сіверянки.
Ой прочанки мої, половчанки мої.
Луганчанки мої, тавричанки.
Ой незлічено вас, ані ваших пригод...
Ой не вчать вас ні дома, ні в школі,
Як можна і треба спасати народ,
Щоб жив не рабом, а на волі.
Он вражу облогу самотня жона
Знеславила хитрою ставши,
Принадами стегон, манер та вина,
Ворожу голівоньку стявши.
Хай будить уяву путани зоря,
Як фара нічну автостраду,
Що можна шляхом охмуряння царя
Здобути для племені владу.
А плем'я, а нація ціла — це ви, —
Ніхто не спаса заблукалих.
Ніхто олігархам не втяв голови,
І вчинків не чинить зухвалих.
І трясця ніяке не перетрясло
Того, хто скликає давоси.
Тож варто хіба за гидке ремесло,
Ганьбити позорищем коси?
Навіщо прокляттям на грішній землі
Поліг журналіст-камікадзе?
І чорно чаклують губителі злі
През голову Гїї Гонгадзе.
Навіщо між рідних просторів та вод
Роботи нема в акушерки.
І хто ж нам родитиме новий народ?
Невже кільцеві волонтерки?
Одначе утнули колони бурлак
(Заплющуйте очі, святоші)
— Девіз кільцевої: "Ющенко — ТАК!"
Всі інші панове за гроші.