Я дихаю безмежжям білим-білим…
Просторо так…Планети на долонях
Колишуться , немов росинки світлі…
І прохолода всесвіту співуча

Весняним вітром лагідним стає…
Ми разом тут… Ми перейшли межу,
Де час і простір світлом володіють…
Тепер ми – тільки суть святого світла –
Проміння ніжне, райдуги барвисті!
Душа єдина в нас… Роки, століття
Вона росла, немов космічна квітка,
А час пройшов – так трепетно і дзвінко
Розсипалась на квіти душ земних!
Та поклик Духу нас крилом торкає…
Як солодко у безмірі зустрітись,
Як солодко на мить відчути серцем
Очей твоїх смарагдовий вогонь!

Теги:

Схожі статті

  • 29.04.2016
    1549

    Ну, скільки ти пройдеш, за стремено
    Тримаючись і плачучи, Оксано?
    Он там, за

    ...
  • 03.03.2016
    1574

    Ми самі уміємо любити
    Наших найчарівніших дівчат.
    А жінкам своїм дітей робити ...

Медіа