Хати в рівненських селах на ретросвітлинах

З кожним роком в Україні зникають старі хати, часто із столітньою історією. Сучасні українці не завжди знають, як доглядати за такою архітектурою, як її відновлювати, як зберігати. Тому на місці традиційних хат з’являються сучасні.

Проте є поодинокі ініціативи, які все ж таки зберігають традиційні хати, реставрують їх і роблять доступними для туристів. Однією із таких локацій є етнорезиденція "Ладомирія" в Радивилові Рівненської області. Саме там нещодавно пощастило зустрітись із відомою дослідницею минувшини Аллою Українець. В її науковому доробку багато цікавих досліджень, які стосуються традиції, побуту Великої Волині. На її сторінці у Фейсбук часто можна побачити раніше невідомі раритетні фото мешканців Волині, проте найцікавішими є коментарі до фото, адже вони є пізнавальними для тих, хто хоче більше дізнатись про традиції волинян та рівнян.

Нещодавно Алла Українець продемонструвала добірку світлин, які показують, якими були традиційні хати в селах Рівненської області. Усі фото датуються періодом від початку до середини ХХ ст. На жаль, до нашого часу така архітектура збереглась в поодиноких випадках.

Фото були зроблені селах Городок, Тучин та Шубків.

Алла Українець так прокоментувала добірку ретрофото: "Для тих, хто народився в українських селах, у звичайних маленьких хатинах, не відгороджених від людей високими парканами, відкритих усім вітрам, усім подіям, усім людям,  усьому світові,  - ці слова означають дуже багато.  Був час, коли сусіди, родичі чи випадкові перехожі безперешкодно у будь-який момент могли зайти туди просто так, без запрошення: провідати господарів, про щось розпитати,  порадитися,  чимось почастувати. Був час, коли таким відвідинам завжди раділи! Згодом, працюючи в експедиціях,  часто доводилося бувати в подібних хатинах! Бачила й  ще  старіші, де  окремих кухонь не було. Лише одна кімната, яку теж називали "хатою". Такий тип будівель був найхарактернішим для українців". 

Щиро дякуємо, Аллі Українець за дозвіл публікації світлин, адже це є наша історія, яку треба зберігати та цінувати.