Вона любила дорогі парфуми, вишукані люстерка, а ще вона любила ....війну. Вона - це амазонка. Та сама, яку описував у своїх працях Геродот. Жінка, яка воювала, як чоловік, жінка, яка вправно володіла мечем і стріляла з лука верхи.
Мамай-гора не перестає дивувати археологів і привідкривати свої таємниці. Уперше в цьому археологічному сезоні експедиція, що працює над дослідженням найбільшого в Північному Причорномор'ї мультикомплексного могильника, знайшла поховання справжньої жінки-воїна.
В ногах у скіфської пані стояв мініатюрний посуд - лекіф. У ньому тогочасні жінки зберігали парфуми або ароматичні масла і наявність такого посуду говорить про те, що ця скіфянка не була простолюдинкою. У подорож у потойбіччя їй поклали бронзове вишукане люстерко. Навіть важко уявити, що у це бронзове дзеркало 2400 тисяч років тому вглядалась дівчина, зачесувала волосся, про щось мріяла. Під ліктем лівої руки лежали бронзові наконечники стріл, такі ж, як і ті, що випускала із свого лука, цілячи у ворога, відважна воїтельниця. В ногах, як і годиться господині, у супровідному інвентарі залишили два свинцевих пряслиця.
Тепер антропологи мають встановити, скільки ж років було цій пані, від чого вона померла, у бою чи від хвороби.
За кількістю досліджених комплексів на Мамай-горі переважають жіночі. З них - більше двох десятків належать жінкам-воїнам, амазонкам. Кожна десята жінка у тогочасному суспільстві, а це 4 ст. до н.е — була воїном, носила зброю й відбувала військову повинність на ряду з чоловіками.