язичницькі боги

«…Білобог та Чорнобог перуняться – і тим Сваргу удержують, аби Світу не буть поверженому» (д. 11-А) – говориться у Велесовій книзі.

В1701 р. під час церковного бу­дівництва у місті Чернігові було знайдено унікальні пам’ятки Рідної Віри – дві статуї язичницьких Богів зі щирого золота, інкрустовані кош­товним камінням.

Дажбога внуки і Перуна діти,
Оратти любі доньки і сини,
Ми світло Мудрих Знань несем по світу,
У піхви заховавши меч війни.

Колір – як певний образний знак, із закодованою у ньому семантикою інколи цілого тексту, цікавив Івана Франка ще у молодому віці.

Язичницькі ікони. Інтерв'ю з художником-характерником.

З того часу, як було запроваджено християнство на Русі, пішла й боротьба проти віри народу українського, його узвичаєних культів, культури в цілому. Не втихла вона й донині.

Чарівно співав колись Віщий Боян,
Про давні, часи Рідну Віру…
Священні гаї, де Перун наш стояв..

Сьогодні ми розкажемо правду про "ріднвірство" та розвінчаємо міфи про язичництво.

У кожного були якісь нелегкі часи. У окремої людини, сім’ї, у цілого населення.

Сьогодні використання загальноприйнятого терміна «демонологія» відносно релігії наших Пращурів видається авторові некоректним.

А тому, хто впав на полі бою,
Перуниця дає Води Живої напитися.

(Цей гімн можна співати на мелодію нашого державного гімну)

Перелесник — демонічна істота, персонаж української міфології, який відвідує жінок у вигляді зірки, що падає. Втілюється в образ померлих близьких та коханих. Перелесник приходив до тих жінок,

Хованець (він же: домовик, годованець, засідач, похатник, інклюзник) - домашній дух-опікун в народних віруваннях Карпат і Підгір’я, зроджений із "зноска" (маленького курячого яйця з

Босорка — міфологічний персонаж народів Карпат (угорців, румун та слов’ян), відьма чи відьмак з рисами вампіра. За походженням слово утворилося від тюркського basyrkan — «нічний жах».

З того часу, як було запроваджено християнство на Русі, пішла й боротьба проти віри народу українського, його узвичаєних культів, культури в цілому. Не втихла вона й донині.

22 квітня — Велика Лада (Красна Гора), Лельник — вшанування Богинi шлюбу, весiлля, покровительки дощу, врожаю.

І сльоза на щоці
У ясного Ярила!
М. Петренко

У молитві складаю лиш крила,
Промінь слова з душі – проріза,
І моя

Існування у слов'ян божеств й культів, пов'язаних з Сонцем не викликає сумнівів.

Символіка Жінки, Матері, Творительки різноманітна і досить повно представлена на палеолітичних храмах усіх континентів, в тому числі і у Карпатах. На залишках древнього скельного святилища у