Лікувальна магія української мови

Вчені довели, що словом можна не тільки ранити людину. Слово здатне принизити, відбити бажання творити, здобувати перемоги. Необережне грубе слово може навіть убити.

Окрім того, ми думаємо словами, висловлюємо побажання (навіть подумки) собі та іншим також словами, мріємо, плануємо... Тож наше життя і здоров’я залежать від чистоти наших думок, правдивих і добрих слів. Грубі лайки, прокльони, інші словосполучення з негативним змістом згубно діють на здоров’я як тих, кого проклинають, так і тих, хто проклинає.

Слова з негативною, руйнівною енергетикою, доводять вчені, були притаманні, насамперед, мовам войовничих кочових народів, які не нагрівали місця для себе, постійно загарбуючи землі сусідів. Грубими лайками, матірщиною й криками вони залякували свої жертви, а ще більше постійно «підігрівали» себе, розпалюючи в своїх душах зверхність, лють і ненависть до народу, який прагнули підкорити.

У народі недаремно кажуть: «Слово сім хвороб лікує». Наші далекі пращури вірили у надзвичайну енергетичну силу та наснагу слова. Але ця віра міцна й сьогодні. Замовляння – це високе мистецтво образного слова, воно викристалізовувалось з покоління в покоління, як поетичне дійство. Той, кому довірено лікувати замовлянням, мусить мати особливий голос, чітку мову, чистоту помислів, сподівань і прагнень. Замовляння, власне, сюжети і майстерність останніх, передаються, як правило, спадково. Таємниці замовлянь зберігаються як велике багатство роду та родоводу. Ясновидці, характерники, чарівники глибоко переконані, що словом можна позитивно впливати не лише на людину, а й на Сонце, Небо, Воду, Землю, Вогонь, на добру й хижу тварину, люті стихії та злі-презлі природні сили, що стають перепоною в життєдіяльності людини.

А яку неймовірну життєдайну силу мають українські колискові, народні пісні!
Спостерігаючи за такими явищами, науковці, медики почали застосовувати у сучасній лікувальній практиці слово. Наприклад, головний лікар Інституту метафізичних досліджень Олександр Філатович створив власну методику лікування Живим Словом. Читаючи спеціальні тексти, створені лікарем, людина починає виліковуватися, зникають хронічні захворювання. «Я зробив висновок: чиста, світла українська мова – це інформація, яка є гармонійною, життєстверджувальною, життєдайною! А брудна інформація – це та, котра призводить до руйнування основних принципів еволюційного розвитку», – доводить Філатович.

Луцький медик Олександр Харченко виявив цікаву закономірність: нешанобливе ставлення до рідної мови... скорочує життя. Звичайно ж, перша реакція на таке твердження – це подив i, м’яко кажучи, недовіра. Проте дослідник має свої аргументи. «Медицина досі не може з’ясувати, для чого у людини біля горла є маленька вигнута кісточка – під’язикова. Давнi китайці стверджували, що до неї iнформацiйно під’єднані всі м’язові системи організму. Отож, під’язикова кістка своєрідно зав’язує на собі рефлекторні процеси, бо відчуває вібрацію Землі та м’язів. I вібрує вона відповідно до території проживання людини. Через ці специфічні особливості диво-орган бере участь у мовному процесі, – розповідає Олександр Харченко. – Я порівняв збільшення кількості російськомовних в Україні зі збільшенням смертності українців. I замислився: чому тривалість життя українців чи не найменша в Європі? Можливо, причина у суржику, яким вони спілкуються? Виходить, що людина ламає рідну мову, а відтак ламає й тіло. Про те, що язик – це друге серце, казали ще давньокитайськi цілителі. Медицина тибетська та індійська довели, що діабет – це саме проблема кривомовностi». Тому діабетикам лікар радить послухати свою мову через диктофон i виміряти рівень цукру в крові. Потім вголос потрібно почитати Лесю Українку, Івана Котляревського чи Івана Франка i ще раз виміряти рівень цукру у крові. Результати вражають!

Цікаво, що сьогодні ми можемо спостерігати дивні речі: у російськомовному середовищі, навіть коли батьки говорять чужою мовою, діти прагнуть спілкуватися українською, мовою пращурів. Ніби пробуджується генетична пам’ять, воскресає із забуття рідне слово, починається відродження, незалежно від обставин і бажання оточення. На жаль, багато прикладів і протилежних: молодь вживає нецензурну лексику, зневажливо ставиться до батьків, до своєї держави та мови.

Іван Франко говорив: «Скільки мов ти знаєш – стільки ти людина». Та головне пам’ятати, що рідна мова – наш захист, необхідний для міцного здоров’я та нормальної життєдіяльності. Тож, щоб бути здоровими, говоріть щирою українською i спiввібруйте з рідною землею.