Вродилась думка з новим неспокоєм,
А їй так легко-легенько в лету,
Громадиться думка за думкою роєм
І дивиться кожна в обрану мету.

У тітоньки Осени було три сини, один одного менший. Помічники і пустуни були вони. Клопотів мала із ними – гай-гай! Крім того, що роботи в неї завше непочатий край, то ще хлопці ото, знай,

Були собі ґазди і мали хлопчика. Хлопчик був бідний, бо ґазди бідні були. Коли хлопчик підріс, задумав батько десь його дати на службу. Взяв і веде його лісом. А в лісі — хатина невеличка. Він

Ото як народився Христос, так, значить, святому Йосипу досадно стало.

Був у багатого мужика Гаврила пес Рябко, але той пес узяв та й здох. Ну, мужик хоче його поховати, як християнина, бо пес йому добре служив.

Іде піп селом, а діти назбирали кизяків і будують церкву. Уже збудували капличку, огорожу і думають розходитись, а батюшка зупинився і питає:

У попа був робітник Іван. Попи, як звичайно, робітників годували погано. Хліб давали завжди черствий, навіть сухий.

Беремо пальчики наших лялечок-діточок і, щоб вони не збилися у запам’ятовуванні цифр, кожну пару переповиваємо спеціальними ниточками-словами: 

Ой, співала мамочка колисаночку,
Та й не спала мамочка аж до раночку...

Тепер уявімо, що наша лялечка-дитиночка уже виросла з маминих пелюшок-колисаночок, навчилася ходити і їй уже не потрібні пестушки, бо вона не плакса? І рахувати навчилася, отож і лічилки