Нехай розквітнуть зорі білими трояндами,
І всі Амури душі закохають в ніч.
Про неї пензлями чарівними і фарбами
Згадають казкарі. А ти її поклич.
Крізь кам’яне мовчання зачароване,
Невимушено, випадковістю хвилин,
Крізь вір-не-вір, крізь блискавки і грім,
Усе, що вічне і прекрасне, незруйноване.
Нехай розквітнуть зорі білими трояндами,
І всі Амури душі закохають в ніч…
02-07-2011
м. Київ
Надруковано в літературному часописі «Хортиця» №5 2013 р.
Авторські права захищені.