Уявімо Київські гори тисячу літ тому. Неподалік від того місця, де був Михайлівський Золотоверхий собор, стояло капище Перуна.
Тут у 903 році Ольга брала шлюб з князем Ігорем Рюриковичем, і присягали вони перед статуєю Перуна - Срібноголового й Золотовусого Бога, може так само, як присягали Ігореві дружинники 944 року, коли говорили: "Якщо намислять хто... роз'єднати цю дружбу..., хай не мають помочі від Бога, ані від Перуна, хай не захистяться вони щитами своїми, і хай посічені будуть мечами своїми, і хай погинуть від стріл, і од оружжя свого, і хай будуть вони рабами і сей вік, і в будучий".
Швидко забувалися присяги та клятви, якщо через кілька десятків років ті ж правителі присягають на вірність іншим, чужим богам і святощам. Уже 989 року на місці Перунового капища новонавернені християни збудували церкву Трьох святителів, яку, однак, зруйнував Батий. Гора, де стояв Перун, в народі довгі століття стала зватися Чортовим Беремищем.
Манія будування церков прийшла з Візантії. Свої золотосяйні культові скульптури били, рубали, вкидали в річки, ганьбили...