Лікарські рослини та форми їх використання в оздоровленні людей

На сьогоднiшнiй день проблема здоров’я — найпоширенiша i найважливiша проблема людства. Перша причина послаблення здоров’я людей — теперiшня екологiя та харчування ненатуральними продуктами.

Друга причина в тому, що сучасна медицина виготовляє здебiльшого синтетичнi лiки (якi майже не ефективнi), а не натуральнi, в основi яких лежать природнi лiкарськi компоненти. Натуральнi лiки не мають протипоказань та побiчних ефектiв на вiдмiну вiд синтетичних, тому що виготовляються в основному з лiкарських рослин. Приклад: при дефiцитi залiза в органiзмi недостатньо розвести iржу в склянцi води та напоїти цим розчином людину. Залiзо «хiмiчне» не сприймається органiзмом, потрiбне залiзо «натуральне», яке мiститься в рослинних продуктах чи в м’ясi, якi ми використовуємо як продукти харчування.

З iсторiї використання лiкарських рослин нашими Пращурами

Первiснi люди, освоюючи мiсця проживання, дослiджували й мiсцеву флору, знаходячи для себе рослини, якi мали як цiлющi, так i смертоноснi властивостi. Так i з’явились першi лiки. Щодо наших земель, то Трипiльська культура має глибокi коренi свого розвитку. Культура, яка несла себе як землеробна, використовувала рослини i як основу харчування, так i виготовлення з них одягу; також застосовувалось лiкування травами, олiями з квiтiв та сурою (сьогоднiшнiй йогурт). Сура виготовлялася з молока i трав. В молоко клали цiлющi трави та ставили на сонцi зкислятись. Цей процес називався сурожiнням. Напiй був дуже корисним i допомагав при багатьох хворобах.

З привнесенням на територiю України християнства було певною мiрою притиснуте народне знахарство та використання народних методiв лiкування, але... Тактичний хiд старцiв давньої Росi змiг певною мiрою в Православiї замаскувати Родинну Трипiльську культуру i зберегти Звичаї народу, заодно i в церкву пронести використання рослинних олiй як унiкальний дiючий зцiлюючий фактор (помазання та зцiлення, яке продемонстрував дiд Серафим).

Щодо давньої Росiї, то реально це питання було поставлено Росiйською академiєю наук, створеною в 1724 р. Але й тут була слабкiсть: весь час використовували виключно iмпортованi лiкарськi рослини. І вже тiльки при соцiалiстичнiй владi було взято курс на дослiдження своїх вiтчизняних лiкарських рослин.

Останнiми роками вже на територiї України пiшов повальний штурм розвитку народної медицини. Нехай це й виглядає стихiйно, та все ж являється кроком до знаходження дiалогу мiж свiтом Людей i свiтом Природи.

Маємо надiю, що сьогодення зробить свiй вiрний вибiр, i люди примиряться зi свiтом Природи, будуть її шанувати, а за це трави нашої Землi-Матiнки будуть поїти нас оздоровчими чаями та зцiлювати життєдайними олiями i насолоджувати приємними ароматами.

Фармакотерапевтичнi властивостi лiкарських рослин

Перша форма використання лiкарських рослин — трав’янi чаї. Головна дiя таких чаїв — здатнiсть дiючих речовин розчинятися у водi та входити в кров’яне русло через органи трав- лення. Кожна лiкарська рослина має свої особливостi у використаннi, та гололовне, що вони роблять, — це очисна функцiя завдяки своїй здатностi допомагати органiзму виводити з нього продукти метаболiзму через сечу i жовч.

Наступною формою використання лiкарських рослин є ефiрнi олiї. Основна їх дiя — психорегулююча. Активнi елементи ефiрних олiй дiють на нашi рецептори, завдяки чому здатнi змiнювати психiчний стан органiзму, певно дiючи через такий шлях на весь загальний стан людини.

Особливо цiкавою є дiя жирних олiй лiкарських рослин. На цьому факторi ми зупинимось, розглянувши дiю на органiзм людини «Бальзаму Гриневича» — натуральних олiй, якi виготовляються з живих квiтiв за спецiальною старовинною технологiєю, запатентованою первинно як «Трипiльський бальзам» i вже випробу- ваною на практицi протягом чотирнадцяти рокiв самим автором бальзаму та його багатьма прихильниками.

Ось, наприклад, деякi види бальзамiв та їхня дiя на органiзм людини.

РБ (Звiробiй) Унiверсальна сечогiнна, протизапальна, ан- тисептична та антибактерiальна дiї, сприяють зникненню тканинних ущiльнень i регенерацiї тканини. Головна фарбуюча речовина — гiперицин. Гiперицин пiдвищує чутливiсть шкiри щодо шкiдливих дiй свiтла. Добре дiє на нервову ситему та регулює менструацiї. Використовують також як внутрiшнє для лiкування виразки шлунку.

Р (Ромашка) Покращує стан слизових оболонок, послаблює алергiчнi реакцiї, дезiнфiкує i заспокоює, сприяє вiдновленню функцiй легенiв i жiночих органiв. Протисудорожне, також дiє проти екзем.

Т (Деревiй) Сприяє вiдновленню функцiй системи травлення. Кровозупинна дiя. Збуджує та посилює секрецiю шлунку. Добре загоює рани.

Д (Душиця) Сприяє покращанню системи травлення, вiдновленню функцiй жiночої гормональної сфери. Справляє чудову косметичну дiю, завдяки якiй шкiра стає нiжнiшою. Сприяє вiдходу мокрот з органiв дихання та покращує травлення їжi. Знiмає головнi болi.

П (Безсмертник) Сприяє вiдновленню печiнки, унiкальна жовчо – i сечогiнна дiя. Використовується проти червiв-паразитiв.

С (Сосна) Унiкально якiсно заживляє рани i виразки. Добре дiє при застарiлих запаленнях бронхiв.

К (Кропива) Змiцнює корiння волосся, пiдсилює зсiдання кровi, вiдновлює рiвень гемоглобiну в кровi. Багата на вiтамiн С i провiтамiн А. Допомагає при ревматизмi, зупиняє кровотечi.

Ч (Чистотiл) Сприяє швидкому зникненню щiльних утворень (бородавки, кандиломи, папiломатоз), затримує рiст пухлиних клiтин. Також справляє фунгiстатичну i бактерiостатичну дiю на мiкобактерiї туберкульозу. Має заспокiйливi та жовчогiннi властивостi, послаблює судоми.

Д (Буркун) Вiдхаркуюча дiя при бронхiтах. Пом’якшує пухлини i ревматичнi затвердiння. Прискорює визрiвання наривiв. Продовжує час зсiдання кровi. Сприяє вiдновленню кiсткової тканини.

Практичне використання «Бальзамiв Гриневича»

Великою помилкою у розвитку медицини останнiх столiть було вiдмежування вiд методики цiлiсного оздоровлення людини. Як ми вже розглядали, Парацельс першим видiлив хiмiчнi речовини, якi є активними елементами тих чи iнших лiкарських рослин. І з того часу почали вже акцентувати увагу не на цiлiснiй дiї фiтотерепiї, а на певних дiючих елементах тої чи iншої рослини. З того часу й пiшов справжнiй занепад давнiшньої науки про цiлiсне здоров’я людини. Адже стали лiкувати наслiдки, а не причину.

Приклад сьогоднiшнього дня: гiпертонiя. Хвороба, яка є наслiдком порушення функцiонування кров’яних судин та їх зашлакування продуктами обмiну. Нiякого справжнього лiкування медицина офiцiйна не дає, окрiм того, що тiльки лише бореться з проявом цiєї хвороби — пiдвищенням кров’яного тиску. Ось тому немає надiї у такого хворого: вiн, як наркоман, на все життя стає залежним вiд таблеток, та не поправляється, а лише з часом має використовувати все сильнiшi i дорожчi лiки, а хвороба стає все бiльшою.

Та не так би лiкували нашi пращури, якi зналися на травах i природних силах. До оздоровлення людини повинен бути тiльки комплексний пiдхiд. Для хворого на гiпертонiю потрiбна не боротьба з пiдвищенням тиску, а очищення тiла та судин вiд шлакiв як залишкiв вiд процесiв обмiну речовин. Цим ми вiдновили б здатнiсть судин реагувати на змiни в зовнiшньому середовищi та дали б змогу судинам легко розширюватись чи звужуватись, не завдаючи болю i не шкодячи органiзму в цiлому. Хiба це не логiчно?

Для досягнення добрих результатiв в оздоровленнi потрiбен комплексний пiдхiд до самого процесу оздоровлення. Це, насамперед психiчний стан людини, її настрiй. Якщо людина не має сумнiвiв щодо результатiв своїх дiй, вона буде впевнено себе почувати i ця її впевненiсть та спокiй будуть гарантiєю доброго процесу оздоровлення.

Другою складовою комплексного пiдходу до оздоровлення буде фiзична активнiсть людини. Це можуть бути фiзичнi вправи, прогулянки на свiжому повiтрi та будь-яка фiзична праця, яка приносить людинi задоволення. Адже треба пам’ятати, що чим бiльше ми рухаємось, тим швидше проходить кровообiг, а також жвавiше виводяться продукти метаболiзму з нашого органiзму.

Наступна складова — це харчування. Адже саме їжа дає кровi тi речовини, якi потiм розносяться по всiй мiжклiтиннiй речовинi та живлять клiтини. Тож харчування — це рiч важлива. Наш органiзм знає, що йому потрiбно, а про це вiн нагадує нам тим, що ми хочемо їсти певного: солодкого, гiркого чи кислого, чи що iнше. Так дiє саморегуляцiя органiзму. Потрiбно прислухатись до свого органiзму i давати йому те, що потрiбно для його саморегулювання.

Тепер маємо прийти до висновку, що наш органiзм — це складна система, основною складовою частиною якої є клiтина. У здорової людини кожна клiтина, а також мiжклiтинна речовина — здоровi. Навпаки, у хворому органiзмi клiтинi не вистачає деяких речовин, що мiстяться в мiжклiтиннiй речовинi. Саме в напрямку вiдновлення здорового функцiонування клiтини в мiжклiтинному просторi i спрямовує свою дiяльнiсть автор методики оздоровлення олiями та трав’яними чаями Сергiй Гриневич.

Основний прийом такого пiдходу — втирання в шкiру певних зон тiла людини натуральних олiй. Чому саме зовнiшнє використання олiй? Тому що таким чином ми нiяк не зашкодимо органiзму: в тiло ввiйде певна кiлькiсть жирних кислот, а те, що вже не сприйматиметься органiзмом, залишиться на поверхнi. В випадку ж внутрiшнього прийому препарату можна передозувати кiлькiсть жирних кислот, а от в випадку зовнiшнього втирання в шкiру передозу- вання практично неможливе.

Розглянемо способи втирання цих препаратiв.

1. Змащування зони дiї препарату «Бальзамом Гриневича». «Бальзам Гриневича» наливають в долоню об’ємом 2-4 мл. та наносять на дiлянку шкiри, яку треба розтерти. М’якими, колоподiбними або поздовжнiми рухами (в залежностi вiд дiлянки) розмащують бальзам по всiй дiлянцi протягом 1-2 хвилин.
2. Розтирання зони дiї препарату «Бальзам Гриневича». Пiсля змащування тiла Бальзамом, як було вказано вище, починають бiльш активно розтирати тiло, до вiдчуття розiгрiвання м’яких тканин. Ця процедура сприяє покращенню лiмфовiдтоку вiд мiжклiтинного простору i здiйснюється протягом декiлькох хвилин.
3. «Граблi» — спосiб глибокої дiї на тканини тiла. Пiсля розтирання переходять до спецiальної технiки тиску, яка дає можливiсть глибокого проникнення тиску в тiло та сприяє «розкришуванню» зашлакованостi тканин.

Це умовно названий автором метод «граблi», коли тиск при розтираннi здiйснюється пальцями руки (тому «граблi») чи то фалангами пальцiв руки, стиснутої в «кулак».

Ця процедура може спричинити легкий бiль в дiлянцi тиску, але це не зашкодить органiзму, так як така процедура сприяє активацiї обмiнних процесiв в тканинах завдяки рiзкому збiльшенню i прискоренню кровообмiну (лiмфовiдтiк при такiй процедурi припиняється).

Через декiлька хвилин повторити розтирання колоподiбними рухами.

Таким чином маємо два прийоми, якi чергуються мiж собою: розтирання дiлянки тiла олiєю та технiка «граблi». І важливим є те, що таким чином ми примусово змушуємо чергуватись два процеси в тканинах: кровообмiн i лiмфовiдтiк. Коли дiє кровообмiн, то лiмфовiдтiк не дiє, i навпаки, коли дiє лiмфовiдтiк, немає кровообмiну. Це процес самостiйний, описаний в новiтнiй фiзiологiї. Коли ми не дiємо на тканину фiзичними процедурами i коли йде втирання бальзамiв чергуванням розтирання та «граблiв», ми примушуємо тканину реагувати на нашi дiї певним чином.

Що ж насправдi вiдбувається там, в тканинах?

Коли ми втерли бальзам, вiн проникає до мiжклiтинного простору.

Коли ми тиснемо «граблями» — цим «кришемо» шлаки в тканинах, судинах та пом’якшуємо затвердiння, гематоми та iн. зашлакування в дiлянцi нашої дiї. Коли ж ми переходимо до розтирання, то призупиняємо кровообмiн, розкриваємо лiмфовiдтiк i цим виводимо з мiжклiтинного простору всi тi шлаки, якi вийшли з тканин пiд час дiї методом «граблi».

А потiм лiмфа потрапляє в кров, фiльтрується, i всi шлаки та отрути виходять з органiзму через сечу i жовч. І виводити все це допомагають нам трав’янi чаї низької концентрацiї трав.

Чому саме низької концентрацiї трав?

Про це ми вже говорили напочатку: висока концентрацiя трав в чаях може зашкодити, адже в травах мiститься велика кiлькiсть активно дiючих речовин. Як вони будуть дiяти у великих дозах — вгадати важко. Тому доцiльнiше пити трав’янi чаї низької концентрацiї. Сергiй Гриневич рекомендує пiсля сеансу втирання Бальзамiв випивати склянку гарячого трав’яного чаю, настояного на однiй чайнiй ложцi трав’яної сумiшi. Що потрiбно людинi, щоб повернути собi Здоров’я i Щасливе Життя?

• По-перше: спокiйний психiчний стан, любов до життя та до людей, довiра до свiту.
• По-друге: вести здоровий i активний спосiб життя, побiльше рухатись.
• По-третє: прийняти свiт рослин як вiрних друзiв нашого здоров’я.

А саме, як було зазначено вище:

• у формi аромо-олiй;
• у формi трав’яних чаїв;
• у формi жирних олiй;
• у формi вазонiв в кiмнатах та робочих кабiнетах, шкiльних класах та теплицях;
• в охоронi паркiв та збереженню видiв у живiй Природi.

Потрiбно любити Природу та охороняти її. Бо хто, як не вона, буде допомагати нам жити в Здоров’ї та Щастi!