В "Повісті врем'янихліт" під роком 1114 міститься уривок з Візантійського хронографа, перекладений нашим літописцем, в якому зустрічаємо імена Сварога і Дажбога.

Деякі імена грецьких Богів літописець перекрутив. Наприклад, Гермеса назвав Єремия, а Гефеста - Феост. Крім того, фактично відомі грецькі Боги виступають у цьому тексті, як єгипетські. Однак, цей досить недосконалий уривок дає нам змогу провести деякі аналогії і зробити цікаві висновки.

  1. Маємо писемне свідчення імені Сварога.
  2. Проведена паралель між давньоруським Сварогом і давньогрецьким Гефестом.
  3. Засвідчена генеалогія Дажбога як сина Сварога: "Цар Сонце - син Сварогів, себто Дажбог".
  4. Встановлено датування появи Сварога - початок патріархального ладу, встановлення моногамного шлюбу, що припадає на початок віку металу з появою міді й заліза виникло ковальство, покровителем якого вважається Сварог).
  5. Порівнявши функції грецького Гефеста і слов'янського Сварога, можемо стверджувати, що обидва вони, крім покровительства ковальству, позначають певну космічну силу - Світло Вогонь, Повітря (Ефір), що цілком узгоджується з давньою індоєвропейською теолоґією, відображеною у Ведах, і слов'янською - відображеною у Велесовій книзі.
  6. Встановлено датування появи Дажбога - зародження державності у предків слов'ян, тобто скіфський час (чооноліська археологічна культура).
  7. Наявний переконливий аргумент на користь місцевого (слов'янського) походження Сварога: "Гефест - бо так Сварога назвали єгиптяни". Літописець переклав ім'я чужого Бога зрозумілим йому рідним іменем, яке вже в його часи було архаїчним, бо азтор жив у "післясварожу еру" - еру Сварожого сина Дажбога. яка вже була частково зіпсована християнством. Тому він наводить вже не теологічну етимологію імені Сварога, а суто народну, яка дожила до його днів (пор. теологічні засади Сварога у Велесовій Книзі: "Сварог, що створив Світло, це Бог Світла і Бог Прави, Яви і Нави". дощечка 15 - А).

 Літопис Руський

В літо 6622 (1114)...Якщо ж хто сьому віри не йме. хай прочитає "Хронограф"... після того, як був потоп і розділено народи, став царствувати спершу Местром із роду сХамового, по ньому Гермес, після нього – Гефест, - бо так Сварога назвали єгиптяни. Коли сей Гефест царствував у Єгипті, то в час царювання його упали кліщі з неба. І стали кувати оружжя, бо раніше від того вони палицями і камінням билися. Той же Гефест закон установив жінкам: виходити заміж за одного чоловіка і поводитись стримано. А якщо котра перелюбство чинить - він повелівав скарати її, за що прозвали його Богом Сварогом. Бо раніш від сього жінки чинили блуд, з ким ото яка хотіла, і займалися вони блудом, як скотина. Коли вона народжувала дитя, то оддавала його тому, котрий був їй люб: "Се твоє дитя". А він справляв празник і приймав його. Гефест же цей закон одмінив і встановив одному мужеві одну жену мати, а жінці за одного чоловіка виходити заміж. Якщо ж хто це переступить, нехай вкинуть його в піч огненну. Через це прозвали його Сварогом, і восхвалили його єгиптяни.

А після цього царствував син його на ймення Сонце, - що його зовуть Дажбогом - сім тисяч і чотириста і сімдесят днів. - себто буде двадцять з половиною літ. Єгиптяни бо не знали іншого численн: ті по місяцю числили, а другі днями вели лік рокалі; число ж дванадцять місяців вони узнали потім, відтоді, як стали люди данину давати царям. Цар Сонце, Син Сварогів, себто Дажбог, був же мужем сильним.

11

Теги:
Джерело: журнал "Сварог", №6, 1997

Схожі статті

  • 14.12.2015
    2755

    Ярило - бог Весняного Сонця, розквіту природи, родючості, пристрасті. Корінь слова Яр- означає

    ...
  • 14.12.2015
    5372

    Чорнобог — бог темряви, ночі, зими, холоду, але водночас таємничості, ворожіння, марення, сну.

    ...

Медіа