Із милим рай і в курені. Чому це правда

Із милим рай і в курені – це одна з тих фраз, якою найчастіше послуговуються тоді, коли говорять про стосунки, кохання та матеріальне благополуччя. І тут багато хто може посміхнутися: чи живе любов там, де немає комфорту й грошей?

У сучасному світі всі зациклені на досягненні достойного рівня життя – і в цьому зрештою немає нічого поганого. Звісно, іноді це переходить межі. Наприклад, у міжособистісному спілкуванні це проявляється тоді, коли дівчина на першому побаченні запитує в парубка: “А яка в тебе зарплата?”. Бідних любити ніхто не хоче. Проте повернемося до цієї фрази.

Оці “шалаші” чи то пак “курені” в мене викликали роздратування. Хто це придумав: чоловіки, які не здатні забезпечити нормальні умови для власної родини? Жінки, які змирилися зі злиднями? Родини, які роками проживають в однокімнатних квартирах, розміщених на узбіччі Києва?

Справжню суть цієї фрази усвідомила не так давно. Однак спочатку преамбула. Для мене квартирне питання завжди було надважливим, власне житло було ціллю, до якої прагнула ще зі студентських років. Заплющувала очі і бачила, як ми танцюємо з чоловіком у просторій кімнаті, наповненій світлом вечірнього сонця.

Ми довго жили в некомфортних умовах, адже всі кошти відкладали на власне житло. Мало спілкувалися, кожен із нас був зайнятий зароблянням грошей. А любов? Почекає. Кохання вимагає комфорту, воно не може жити в тісняві – так думалося тоді. Увесь цей час, усі ці роки ми жили фразою “потім”.

Власне житло нам далося непросто. Були голодні місяці, економія на необхідному, секондгенди, борги та інші речі, про які не хочеться пригадувати.

Зрештою все-таки придбали простору квартиру в новобудові прямо біля станції метра. Згодом зробили там ремонт. І тільки тоді, коли ми переїхали жити в цю омріяну квартиру, зрозуміла, що все це немає ніякого значення: ані власне житло, ані ремонт у скандинавському стилі, ані нашпигована сучасним обладнанням кухня.

Усе це пусте. Має значення тільки те, що ми жодного разу не танцювали вальс у просторій кімнаті серед надвечірнього сонця. Ні я, ні він не хотіли танцювати. Ми були злими, стомленими та зломленими.

Потім ми сіли відверто поговорити й тоді зрозуміли, що в нас усе абсолютно різне: цілі, амбіції, мрії та бажання. Ми всі роки так мало говорили, так мало пізнавали один одного, що зрештою втратили назавжди. Єдине, що нас об’єднувало, – квартира. Ось вона, уже є. А що далі? А далі – пустка.

Нам не вдалося зберегти родину через власну сліпоту: ми взяли за основу сімейного життя лише досягнення комфорту, а про інше забули. Дві абсолютно різні людини, яким не має про що поговорити, яким не цікаво разом – оце й весь результат гонитви за фальшивим раєм.

Жити та любити потрібно тут і зараз. Якщо ви нещасливі в курені, то вас не ощасливить палац. Якщо ви не можете із насолодою поговорити за вечерею, в основі якої макарони та пляшка дешевого вина, то ви не отримаєте задоволення від устриць та французького Chateau Giscours. Якщо вам не хочеться танцювати на старому радянському лінолеумі, то ви не затанцюєте на дорогому італійському паркеті.

Я зрозуміла ці очевидні істини лише зараз. І це повністю змінило моє життя. Ми продали квартиру з дорогим ремонтом, а я поки що повернулася до “куреня”. Але я танцюю. Сама. І зараз розумію, що кохання – це не лише досягнення достатку, це відверта розмова двох сердець, це чуйність один до одного, піклування, взаємодопомога, компроміс та бажання ставати кращими, вироблення родинних традицій та бажання вчитися один у одного. Спільне досягнення матеріального достатку також важливе, але без усіх цих речей воно втрачає будь-який сенс.

Коли є розуміння, відповідальність перед родиною та турбота, то курінь обов’язково перетвориться на хороше житло. Якщо немає духовного єднання, то й палац не зв’яже двох людей.

Знаєте, у мене крутиться на язиці таке прислів’я: краще з розумним загубити, ніж із дурним знайти. Хочу її перефразувати так: краще із розумним та близьким за духом тимчасово в курені, аніж з обмеженим та нелюбим жити в палаці. Проте зрештою кожен вибирає сам.

Коментар експерта. Психологиня Катерина Зінасс: “Найголовніше, щоб у молодят, окрім кохання, збігалися три основних пункти: цілі, цінності й взаємоповага. Тоді, взявшися за руки, однією командою можна досягти багатьох висот. В історії є багато прикладів, коли подружжя починало з нуля й разом досягало успіху. Якщо чоловік влаштовує жінку за тими параметрами, які для неї є важливими, то їхнє життя може цілком вдатися. Та коли для жінки важливо мати “все і відразу”, їй краще знайти чоловіка з кращим матеріальним становищем.

Також, якщо в чоловіка немає й ніколи не було великих амбіцій, його влаштовує просте життя, то жінці варто поставити собі питання: “Чи готова я з цим миритися?”. Можливо, її привабило в ньому щось інше: він гарний батько й господар, він добрий і надійний. Якщо для жінки це вкрай важливо, важливіше, ніж фінансова сторона, тоді вона може насолоджуватися коханням із таким чоловіком”.