Арей, Арес

ім'я скіфського Бога Воїнської доблесті, якому скіфи будували величні дерев'яні храми з символом цього Бога – старим залізним мечем. Існує припу-щення, що кожна волость скіфської землі приносила в святилище свої мечі для освячення. Геродот описав це святилище досить примітивно, археологічні дослідження нині дають значно величнішу картину цього культу. Міфологема чарівного меча, який поборює всіх ворогів, існувала на Слов'янщині кілька тисячоліть, а відгомін її й досі живий в народних казках, легендах та билинах. Сюжет пошуку непереможного меча використав Іван Білик у своєму романі “Меч Арея”. Щодо походження імені цього Бога, то мовознавці його просто зігнорували: у словниках української мови нема ніяких згадок цього слова. Однак, в народній Зодії (яка, вірогідно, має свої витоки з язичницьких “Звіздочотів”) збереглась назва сузір'я Арес (за часом близьке до Овна), в якому Сонце перебуває 18 квітня – 14 травня. Ареєм також в народі називається планета Марс, день якої – вівторок. Виходячи з цього, можемо припустити, що в основі імені Арей – корінь Ар-, Яр- або Ор-, що цілком узгоджується зі слов'янською мовною і міфологічною системою. У скіфській мові до нього близьке слово аріма – один.