дух-господар лазні (див. ще Лазьник); після миття в лазні йому залишають теплу воду, віник, рушник, іноді їжу. Це вірування, вірогідно, пов'язане із дав-нім слов'янським звичаєм поминати Предків на день Чистого Четверга (Навського Великодня) в лазні; перед купанням просять у Банника дозволу (як благословення), а після миття дякують; не дозволяється митися вночі, або після третього пару. Християнство перекрутило й затемнило образ Банника, змалювавши його страшним, однак його зв'язок з духом Предка – незаперечний. Одна з народних легенд розповідає, як Банник захистив чоловіка від чужого духа, який хотів того задавити: він наказав чолові-кові скинути з себе хрест і бити злу силу, чоловік зробив так, як радив Банник, після чого все зникло (М. Власова).
Звернімо увагу на те, що чужу силу можна здолати, скинувши чужий символ. Такі легенди, де значення хреста подається ще за язичницькою традицією, непоодинокі (див. Крестний).
Українська народна пісня
facebook.com/Ridivira
twitter.com/Ridivira
plus.google.com/Ridivira