1) худий, виснажений чоловік; від слов'янського кость – кістка, або кощ, кощей – раб, прислужник; як вказує Г. Дяченко, “поруч з сідлальниками, конюхами, що сідлали коней, в Київському літописі згадуються і кощеї, які очевидно, служили при рухомих обозах”;
2) ім'я казкового персонажа, що уособлює потойбічне царство, ніч, зиму, холод;
3) можливе припущення, що це ім'я походить від старослов'янського кощюна – язичницька дума, пісня; пізніше християнізоване переосмислення слова кощунствовати (виконувати кощуни) – “оскверняти” християнську церкву.
Сумісна праця київської громади "Древо Роду" і...
Гість програми: Василь Андрійович...
facebook.com/Ridivira
twitter.com/Ridivira
plus.google.com/Ridivira