можливо від санскритського свару –жертовний стовп; пор. також санскритське сваруші – власна воля, бажання, радість, натхнення. Ім'я вже в часи Київ-ської Русі було рідковживаним, тому народна етимологія літописця-християнина надала йому значення “сварливий”.
У кожного народу є своя рідна правда....
Пісні на слова Тараса Шевченка та...