1) з давнього індоєвропейського *vuer – справжній; слов'янське значення – вірна, правдива, незрадлива; християнські проповідники, створюючи свої міфи про “святих” Віру, Надію і Любов, переклали латинське Фіда нашим ім'ям Віра;
2) офіційне мовознавство розглядає ім'я Віра як кальку з грецького Pistis, що також непереконливо; 3) в українській, як і в інших слов'янських мовах, є багато слів з коренем вір-: віра, вірити, довіряти, вірний, довірений, повір'ята ін., що свідчить про його широкі словотворчі можливості, а отже, і слов'янське походження імені.
Див. також чоловіче Вірко, а також “легенди” імен Надія, Любов.
Знайомство з українськими рідновірами...
Слова Володимира Осипчука- Скороводи.
З таїни, з давнини в неймовірні віки...
facebook.com/Ridivira
twitter.com/Ridivira
plus.google.com/Ridivira