волхвиня, чаклунка; служителька язичницького храму; хранителька таємничих знань етнічної релігії; в народних переказах часто вживається професійна назва як власне ім'я: князь Волх(в), цариця Волховиця, баба Волхитка, баба Волховка.
Етимологію див. чоловіче Волхв.
Українська народна пісня
facebook.com/Ridivira
twitter.com/Ridivira
plus.google.com/Ridivira