1) від давньоруського вороп – напад; епітет молодого у весільному обряді (парубок, який, за давнім язичницьким обрядом викрадає дівчину);
2) весільний коровай.
З таїни, з давнини в неймовірні віки...
Пісні на слова Тараса Шевченка та...
Виконує: Дмитро Суботенко
facebook.com/Ridivira
twitter.com/Ridivira
plus.google.com/Ridivira