1) від давньоруського вороп – напад; епітет молодого у весільному обряді (парубок, який, за давнім язичницьким обрядом викрадає дівчину);
2) весільний коровай.
Співає Вогнедар
Знайомство з українськими рідновірами...
А хто в світі любить нерідних дітей?...
facebook.com/Ridivira
twitter.com/Ridivira
plus.google.com/Ridivira