жіночий дух хатнього кутка, що живе переважно в кутку під піччю; пор. назву святого кутка – Покуть, а також назву поминальної страви кутя, яка присвячується духам Предків, охоронцям дому. Пор. ще московське кутить – пити, гуляти, веселитися (поминальні обряди завжди супроводжувалися надмірним вживанням їжі та пиття).
Виконує кобзар Василь Литвин
З таїни, з давнини в неймовірні віки...
У кожного народу є своя рідна правда....
Слова Володимира Осипчука-Скороводи.