1) любов; походить з індоєвропейського *leubh – любити, кохати, бажати; як ім'я почало вживатися ще в давньослов'янські часи;
2) на думку офіційного мовознавства, ім'я Любов є калькою з грецького Агапія, що видається непереконливим (див. ЕСУМ, том ІІІ, ст. 321); запереченням цього є велика кількість слов'янських імен з коренем Люб-, що засвідчує цей Іменослов; ці імена аж ніяк не могли бути кальками ні з грецької, ні з латини;
3) християнські проповідники, створюючи міфи про “святих” Віру, Надію та Любов, переклали латинське Харіта нашим іменем Любов, що тим більше виглядає, як “шите білими нитками”.
Слова Володимира Осипчука-Скороводи.
Т. Компаніченко, І. Клеменко.
Стильний буклет альбому з давніми...
facebook.com/Ridivira
twitter.com/Ridivira
plus.google.com/Ridivira