можливо від санскритського свару –жертовний стовп; пор. також санскритське сваруші – власна воля, бажання, радість, натхнення. Ім'я вже в часи Київ-ської Русі було рідковживаним, тому народна етимологія літописця-християнина надала йому значення “сварливий”.
Як врятуватися від засухи знають селяни
О́й на́ го́рі та́ й же́нці жну́ть — українська народна пісня....
Радіопередача про три весняні свята:...
facebook.com/Ridivira
twitter.com/Ridivira
plus.google.com/Ridivira