1) від тугий – міцний, дужий, повний;
2) сумний, від туга – печаль. Ім'я побутувало в слов'ян до ХVІ ст.
Деякі дослідники вважають, що воно тюркського похо-дження, однак, можна припускати, що так називали дитину, народжену в час лихоліть, воєн, в час загибелі батька, коли мати була в тузі та ін.
Гість програми: Володимир...
З таїни, з давнини в неймовірні віки...
Сумісна праця київської громади "Древо Роду" і...
Український романс "Плаче захмарене...
facebook.com/Ridivira
twitter.com/Ridivira
plus.google.com/Ridivira