Чому ми такі?

Відштовхуюся від коментаря свого друга з ФБ, жінки, яка розповіла про те, що відомий історик і політолог побажав їй, аби заради пізнання Бога, вона опинитися в ситуації, яка прирівнюється до падіння літака. Отакий, цей дядечко, добрий християнин.

Чому 90 відсотків, якщо не більше, християн такі байдужі до свого ближнього, такі небезпечні у своїй лютості, так легко, при нагоді, з цього ближнього знімають три шкури, зраджують, обмовляють, використовують, маніпулюють? Чому, як раз плюнути, порушують свої найсвятіші релігійні заповіді та Закони свого Бога????

Відповідь є.

Але цих самих 90 відсотків християн, або і всіх 100, що більш ймовірно, мов пекельного вогню – бояться цієї відповіді як свідомо, так підсвідомо.

Чому??? І яка ця відповідь? А дуже проста, як на мене. І витає на самій поверхні. До того, криється в такому ж простому запитанні: Як може поводитися інакше справжній психологічний КАНІБАЛ??? Себто людина, яка відчула смак справжньої плоті і крові собі подібного? Так-так, я маю на увазі людо-богоїдство, яке називається святим!!! причастям. Людина найважливіші моменти свого життя – сповідь Богу, заїдає Його ж плоттю і запиває Його ж кров’ю за Його ж велінням. У все це страшно вдуматися!!!!

Якщо хтось буде оправдовувати, що це якийсь символізм чи бутафорія – не вірте! Церква запевняє, що у ній відбувається найсвятіша тайна із тайн – перетворення вина і хліба на справжню кров і плоть Ісуса. То ж віруючий мусить у це повірити, а з вірою усвідомити, що це все справжнє і не підробне. Отже – все таки канібалізм, хоча й заради спасіння власної шкури від гріхів і пекла. Файно.

Але що найстрашніше – це коли несвідомих невинних дітей ведуть їсти свого Бога. Що зафіксується у ще не сформованій дитячій психіці, поки вона доросте до усвідомлення церковних релігійно-печерних вибриків, можна собі уявити. Але це, найшвидше і щонайгірше, залишиться у дитячій підсвідомості. Бо мало хто з уже дорослих доростає до свідомого аналізу у цій сфері.

Смак крові і плоті, нехай і психологічний, призводить до постійної, часто безпідставної на перший погляд, агресії, яка спалахує, як сірник, або постійно тамується всередині. Ця внутрішня психологічна боротьба зомбо-печерних істин і природного здорового глузду в людині і заганяє увесь християнський загал під світове тавро всюдисущого ГРІХА.

Ось чому МИ ТАКІ.

Побережіть від цієї злої маніпуляції хоча б своїх дітей. Аби світ навколо них став кращий, здоровіший, добріший. Щоб над божественністю нарешті постала ЛЮДЯНІСТЬ, а людина перестала бути рабом Гріха і Бога.

Я матиму від цього допису тільки штурхани, неприємності, навіть втрати і жодної вигоди. А могла б просто вигідно мовчати, як у Писанні сказано «Не будь надто мудрим, ані надто справедливим…» Тому, прошу, дослухайтеся і проаналізуйте написане, заки будете розпинати. Це моя маленька земна місія: прозрівши – працювати для прозріння інших.

Будьте вільні і щасливі.