Коли новонародженого посвячують і вводять в Рід

Перші обряди новонародженого присвячуються приєднанню до Роду земного.

Обрядодії узгоджуються з календарною системою, тому вона допоможе нам розібратися в послідовністю, часом проведення обрядів і їхнім призначенням.

Згідно календаря, Різдво Сонця припадає на 25 грудня (24 якщо місяць має 30 днів). На цей час біля породіллі була повитуха і найближчі родичі.

Наступний по Різдві день – свято Богородиці. Особливо шанують його жінки, оскільки воно пов'язане з Матір'ю Божою – Землею, яка, за повір'ям народжує Сонце. Плацента залишається з дитиною до припинення її пульсації і пересихання пуповини (десь через добу). Потім плаценту закопують під родовим деревом, віддаючи шану Землі.

При старому шестиденному тижні (див. годинник) в місячно-сонячному календарі на 1 січня (свято Василя чи Різдво Місяця) має припасти молодик – на небі з'являється човен-місяць. Хоч зараз при сонячному календарі цього не відбувається (або випадає зрідка), то все ж відголосок давньої системи зберігається в народній традиції.

Дитині мають надати ім'я (обряд ім'янаречення) на 8 день від народження, і урочисто покласти дитину до колиски-човна, обсипати зерном на щастя і багатство та відв'язати кінці човна-колиски, щоб він поплив рікою-життя. Цей обряд в календарі знаменує Новий рік (нова ріка). Це починається місяць очищення, як для малюка, так і для матері.

Треба зазначити, що на цю ж дату випадає 9-й день від смерті старого Сонця і його човен-місяць відправляється до Неба. А також відбувається божественне весілля, після якого молодята відправляються у човні-місяці у медовий місяць.

На 12-й день відбувається Водосвяття – занурення у воду. Цей обряд також проходить удома, бо дитину з двору не виносили, як і не дозволялося виходити матері до повного очищення. Зараз, звісно, такого обмеження немає, але обряди все ж краще проводити вдома поки дитина і мати наберуться сили.

Важливою є дата 21 день від народження – це середина між Різдвом і приєднанням до Роду. На схемі ця точка позначає "сонячне сплетіння", середину місяця на 15 число. На кораблі вона відповідає хрестовидній щоглі, а вона виступає місцем жертвоприношення, тобто Отдання. Разом із жертвою могли просити волхва і "видення" (чаклування) долі новонародженого.

За місяць від народження (24 число) дитину вшановують як домовичка, а ним називають вогнище в печі, яке уособлює сонячне божество в хатині. Тому дитину в цей день освячували вогняною стихією, яка буде осяювати дитині шлях життя.

Між 1 січня і 1 лютим умовний човен-місяць має подолати річку і дійти до іншого берега, де його урочисто зустрічають (Стрітення). В місячно-сонячному календарі це буде Молодик.

Наступного дня дитину вводять до храму Роду. Її приєднують до Роду Земного – одягають родовий символ-оберіг і проголошують заповіт із Рідними Богами.

Натомість душа померлого досягає Раю і поєднується із душами померлих родичів, тобто приєднується до Роду Небесного. А молодята завершують свій медовий місяць і остаточно в храмі підтверджують постання нової родини. Тобто маємо всі три основні обряди у житті людини знову разом на одні календарні дати.

Із дому до храму і назад дитину несуть куми – підмінні батьки, бо якби сили Навії знають в обличчя справжніх батьків і можуть погубити дитину. А вже коли дитина опиняється під опікою земного Роду, її полишають у спокої.

Треба зазначити, що зараз батьки також приходять до святилища чи храму, але з дитиною до середини можуть зайти тільки хрещені батьки.

І вже остаточно дитину та матір ушанують 6 числа, тобто за 7 шестиденних тижня від народження, і з того часу її можна показувати усьому Роду, виносячи на простір стихії Повітря. Для цього піднімаються на священний високий пагорб (Лису гору), де розкривається великий простір нашої Землі і всього Божого творіння. Це досягнення найвищого ступеня посвяти ушанування новонародженої дитини.

Русини вірили, що до року не можна стригти волосся, щоб не накликати на дитину якогось лиха, чи волосся буде погано рости. На день народження, коли виповниться 1 рік, обрізають волосся і вминають їх у віск, а потім викидають у вогонь чи воду (кінці у вогонь чи воду), що пов'язано з остаточним розривом із світом Нави і дитина має приблизно в цей час вже почати ходити. Вважають, що якщо цей обряд провести саме на рік, то дитина буде росити щасливою і буде мати добру вдачу.

Якщо обряди не здійснюватися за строком, то їх роблять усі разом в тій же послідовності. Всі розрахунки днів посвят ведуться від дня народження дитини не залежно від річного календаря. Тобто за поданою схемою день народження – 24 число внизу, а завершення обрядів через 7 шестиденних тижнів позначене числом 6 угорі.