"--Спочатку Кутя, тобто Варево, потім яйце і налисники, а потім їж на здоров'я- бабуся пояснює.
--Я хочу ковбаси - я. Ковбаса, смачнюча і підморгує мені своєю підсмаженою скоринкою.
--Мамо, він ще малий, хай їсть що хоче...- мама вступилася за мене з братом. Так були часи, коли діти батьків називали на "ВИ"
--Що це таке малий? З малого росте велике і мусе знати звичаї. - бабуся до мами. Не сердито, а лагідно, по материнськи.
--Що кутю носили до церкви? - знову мамо.
--Ну ти геть вже зросійщина стаєш у своєму місті. Кутя є кутя Це давне варево.. Кутя не потребує церкви і попа. Це кутя має посвячувати попа... ДО РІЗДВЯНОГО СТОЛУ ЗАПРОШУЮ! - і бабуся вмить стала лагідною Ладою."
Вітаю зі святами! Ми різні, віримо в різних Богів, але на те ми і є вільні люди. Мусимо бути єдині! Сподіваюсь, вірю, мрію, пишу, працюю, гоноруюсь тим, що в один день Ми зрозуміємо, що Різдво було, ще до християнської доби. Знаю, що його треба святкувати всім разом. Наближаймо цей День!