Навський Великдень

Четвер перед Весіннім Рівноденням (Великоднем) має назву Навський Великдень або Чистий Четвер.

Слово «навій» означає мрець, покійник і певно походить від слова «навіювання». Навський Великдень також носить назву Мертвецький Великдень, також четвер називають чистим, світлим, великим, страстним або живним.

У декотрих областях України він припадає не на четвер, а на понеділок і називається Жилавий. Вважалося, що навесні відкриваються ворота Вирію і Боги випускають душі на землю. Вони роблять це ще двічі на рік – на Русаліі, коли красує жито і на збір врожаю (Спасівка).

Душі померлих три дні перебувають біля житла людей та на полях. В народі кажуть, що померлі повертаються із землі, переходять по Калиновому Мосту із Вирію до рідних домівок і три ночі святкують Навський Великдень. Але живим з ними бачитися не можна – задушать, і навіть якщо людина уникне небезпеки, то все одно помре. Ніякі обереги в цей час не допомагають, лише облитися водою, бо покійники бояться мокрого і сама вода у цей день має чародійські властивості.

Навський Великдень також є святом очищення. Очищення здійснюється Водою та Вогнем. Вважається що вдосвіта ворон носить дітей купатися і через те ці птахи живуть по 300 років, тому люди намагалися скупатися раніше за воронових діточок, щоб бути весь рік здоровими, а воду з купелі виносили і виливали на перехрестя, щоб змити з себе усі пошесті.

Часто читали замовляння: «Перехресна дорого! Дайбоже, здоров'я в ручки, в ніжки і в живіт трішки». Як бачимо, вода відганяє і покійників.