Оберегами від злих сил здавна вважались полин, часник, верба та різні широколисті дерева.
Березу порівнювали із молодо та вродливою дівчиною, вона була символом ніжності та світла. Її садили біля дому, аби захистити оселю від відьом.
Також популярним деревом була верба. Найрізноманітніші види верби ростуть по всій Україні. Вона, на ряду з калино, практично є символом країни. З нею пов’язано безліч обрядів, вірувань та приказок. Наприклад, колодку верби клали у криницю, аби очистити воду. За тиждень до Великодня святили вербу та приносили гілочку додому. Адже вона була символом чистоти, очищення.
Осика вберігала худобу від посягань злих духів. Для цього із неї робили паркан. Полин вберігав від русалок. Дуб, звісно ж. символ довголіття та сили.
Про символіку калини не варто й розповідати, вона оспівана у казках, легендах віршах та особливо в пісенній творчості українців. Вона – один із головних символів нашої країни. А найбільш магічним оберегом зі світу рослин була кропива.
До рослин, які відіграють роль оберегів та використовуються в обрядах та для захисту, відносяться також коноплі, часник, цибуля, барвінок, м’ята та мак.
Саме через те, що ці символи та обереги несли сакральний сенс для нашого народу – вони збереглись й до сих пір. Майстрині у селах вишивають сорочки з орнаментом, а під час Великодня як діти, так і дорослі, беруться розмальовувати писанки. Адже у кожного народу є вічні символи, які відрізняють їх культуру від усіх інших. І такі символи не зникають із плином часу.