Рідні Боги. Світовид

Туман тече між гори над рікою,
Ніхто ніде, і птахи нічичирк.
Замріявшись картиною такою,
Застигли хвилі. Раптом сонця лик,

Здійнявши промінь, вдарив ним у  небо,
І разом світ весь тихий спалахнув,
Птахи крізь горло рвуться геть із себе,
І берег від напруги аж загув,
Тримаючи в руках могутню річку  –
Зміїне тіло, що звивається під ним.
Дорога під горою кудись кличе,
А  дуб  здаля  милується всім тим.

Я здійму руки, вдарю ними в небо  –
Хай гинуть в світлі блискавок хохли!
Я Світовид, кумир, і мені треба,
Щоб були  сильні  і стрункі батьки
У немовляти, що народиться сьогодні
І понесе  у серці Сонця  лик,
І вирве душі мокрі та холодні
З очей рабів. Його дитячий крик
Розбудить силу, сховану у грудях,
Покличе хмари вмити  ясний день,
І знов кумири прийдуть поміж люди,
Щоб заспівати русичів пісень.

Світовид

Світовид (Світовит, Святовит) – Чотириликий Бог сучасного і майбутнього, якому доручено пильнувати, щоб на землі, у небі та в підземному царстві священно здійснювались закони Права. Він Бог Світла Рода і сам видиме світло Сварога, яке проникає в усі шпаринки, несучи Правду і Лад. Сила Світовида Вселенська є світлом мудрості, яка буття впорядковує. Тому він являє себе в родючості, врожаях і пов’язаний сонцем осіннім, зерном та битвами великими. Він бог осіннього сонцевороту (23 вересня). Воїни вважали його своїм покровителем як у мирні будні, так і в бою. Знали, що Світовид є Сонце, що на білому коні приносить на землю світанок, воює з ворогами дня. У храмі тримали білого коня, а біля статуї – сідло і вудила.

Їздити на Світовидовому коні суворо заборонялось. Тільки Волхв мав право виводити і годувати його. Вважали, що вночі Світовид сідає на коня і воює з ворогами, тому один з його знаків є здоровенний меч, який знаходився біля статуї. Будучи військовим божеством Світовид потребує, щоб йому служили жерці-воїни. Для цього при кожному Храмі Свитовида проходили навчання і перебували постійно жерці які закони Прави у мистецтві воїнському пізнавали, три світи, три глави в собі пізнаючи. Широко відома статуя Збруцького Світовида-Рода, знайдена в 1848 р. на Тернопільщині поблизу священної гори Богит. Огнищани подільських Медоборів зберегли культ Рода-Світовида у недоторканності і святкували свята аж до 19 ст. Священним птахом Світовида є півень – кур. Від того волхви Святовита, стаючи шляхтичами, мали у свої гербах кура.

У пожертву Світовиду приносились: коровай, золото, зброя, частина врожаю, збіжжя, медяні пироги, вино, млинці, мед.