Словник обрядодія

Словеси, що використовуються під час язичницьких обрядодійств - Волхвами, Жерцями, Кобниками, Кощунниками, Потворниками, Обавниками, Урядниками 

БІЛИЙ СВІТ - Все явлене, Простір між Небом і Землею, що тягнеться на всі чотири сторони. Порівн.: ведійск. Акаша і грец. Ефір.
БОЖНИЦЯ (Також крите Капище) - Місце в будинку, де розташовуються обрядові статуї (Чури) і зображення (Святих) Рідних Богів і Предків (Покуття).
ВІДАННЯ - Істинне Знання; глибоке осягнення Законів і Таїнств Богів і Природи; сам процес Духовного пізнання.
ВОЛХВУВАННЯ - Те ж, що і волшба; також - вчинення обрядів; у вузькому сенсі - ворожіння, віщування майбутнього.
ГУДЬБА - Музика
ЖАЛЬНИК - Кладовище, курган, могильник (могила), цвинтар.
ЗАЧИН - Початок, почин, в тому числі початок обряду
ЗДРАВА - Наука про здоровий спосіб життя в ладу з Природою і самим собою.
ЗЕМУН - Втілення Вселенської Матерії; Небесна Корова, що вспоїла своїм молоком юних Богів на Зорі Світу. З Її зоряного молока, що розлилось по небу, став Чумацький Шлях.
ПОКОН (Кон, Покон Роду) - Традиція, уклад життя.
КОБНИК - Ворожбит, Волхвуючий, шаман.
КОЛОДАР (Коло Свароже) - Календар.
КОЛОСЛАВА - Коротке славлення, повторюване (оспівуване) багаторазово під час обрядодійства
КОЩУНА - Пісня-розповідь про Діяння Богів і Предків
КОЩУННИК - Обізнана людина, співаючий або розказуючий "кощуни"
ЛАДИТИ - Приводити до Ладу, виправляти, зцілювати. (Див. також цілительство.)
МАЯТА (Морока) - Безцільність і безглуздість існування, породжена Духовним невіглаством, потьмареним станом свідомості
КАЛИНОВИЙ МІСТ - Міст між дійсністю і Навью, по якому проходить Дорога Мертвих.
ОБАВНИК - Чорнокнижник, хто розуміється на волошбі, яка твориться за допомогою слова (від дв.рус. Баяти - «говорити»).
ОКРУТА - Перевертіння. Розрізняють Окруту ігрову (перевтілення) і дійсну у плоті.
ОРАТАЙ - Орач, хлібороб
ПТАШИНА МОВА - Одна із таємних мов волхвів, Ірійська мова, призначена для наступних - Десним шляхом.
ПОКУТА - Доля (те, що судилося), Рок; 
ПОСТРИГ - Обряд посвячення, в тому числі і вікового, в якому основну роль відіграють дії з волоссям: їх розчісують, підрізають, підпалюють вогнем
ПОТВОРА - Розділ знання, в тому числі жрецького (наприклад, Кощна Потвора - Чорна волошба, Обрядова потвора і т.д.); В епоху двовір'я на Русі «потвору» називали волшбу, чаклунство, магію.
ПОТВОРНИК - Помічник жерця на обряді, часто його учень. В епоху двовір'ї на Русі «Потворниками» називали відунів, чаклунів, знахарів і т.д.
РАТАЙ - Воїн; одне з Імен Громовержця Перуна
РАХМАНИ - Так в Стародавній Русі називали індійських брахманів, шануючи оних людьми, що живуть поблизу Ірійський Воріт, «поблизу від Раю: «Врахмани... индиане, а живу на реце Ганъгри, еже... из Рая тече, живу нази, ничем же пекущеся земны вещеи, ни о потребе телеснеи». «Рохмани есть люди, и живутъ близъ Рая, въ дрягу древесъ нази пребывающе, и ничтоже света сего имуще».
РУДА - Кров. Звідси Рудяний - криваво-червоний.
РЯД (РЯДА) - Священний Порядок Світобудови (СР санскр. Рита - «Світовий Закон», «Священний Порядок», «Істина») і всякий порядок взагалі; Священний «Договір» між Богами і людьми, Предками і нащадками, Родом Небесним і родом Земним, а також всякий договір взагалі. Проходження РЯДУ є обряд в споконвічному значенні цього слова.
СВІТЛО СЕРЦЯ - Духовне Світло, Самосіяне Світло Всебогом Родом в людині.
СВЯТІСТЬ - Височина Духа, близькість до Богів. Корінь «святий» походить від «світло» і означає не тілесне, але Духовне Сяйво, що не зриме плотськими очима, але видиме Духовним Оком (Велесовим Оком Мудрості).
СИВИЙ - Велес Зимовий. Один із Темних Ликів Віщого Бога. Зображується у вигляді діда
СЛАВЕНЬ (Славлення, Славба) - Обрядова хвала Богам. Також «СЛАВА!» - Обрядовий вигук. Славлячи Рідних Богів, ми єдині з Ними в Дусі, знаходячи так Їх Силу і Мудрість.
СЛАВЬ - Одне із пристанищ Ірійських, Закрадні (Посмертні) Чертоги полеглих з честю воїнів.
СМАГА - Полум'я, вогонь, жар.
СОБЬ - Вища Самість, Істинне Я (АЗ ЄСМЬ), Дух Рода в нас.
СТРАВА - Обрядова їжа
СУРИЦЯ (Суряниця) - Священний напій, що зливається на славу Світлих Богів.
СОКИРОМАХ - Обрядове очищення місця, яке чиниться за допомогою обходу і «обмахування» його сокирою.
ТРИЗНА - Похоронний обряд, що чиниться зазвичай на третій день після смерті, а також поминальний бенкет і військові бої на честь покійного. 
ТРИ МАТЕРІ ЯЗИЧНИКА - Земна мати, яка породила тебе на світ, Мати-Батьківщина і Мати Сира Земля.
УБРУС (Убрусець) - Хустка, рушник.
ВУЗЛИ ЯРІ (Круги Ярі) - Сплетення Животоків в тонкому тілі людини. Найголовніші з Вузлів Ярі - наступні сім: зарод, живіт, ярло, серце, горло, чоло і джерело-Колород.
УРЯДНИК - Людина, що стежить за виконанням тої чи іншої святкової дії, плану; розпорядник на загальному святі, обряді і т.д.
ГОСПОДАРІ МІСЦЯ - Духи-покровителі місця.
ХРАМ - Хороми Богів, крите Святилище (на відміну від Капища - Святилища під відкритим небом).
ЧАРОСТАВИ - Містичні знаки, використовувані в чарах; плетені (складені) чіри (див. чіри).
ЧІРИ - Містичні знаки, Волховські буквиці-руни. У широкому сенсі, Чіри - все те, що накреслено (написано).
ШУЙЦЯ - Ліва рука.
ЯРЛО - Вузол ярі в тонкому тілі людини, розташований на рівні сонячного сплетіння. ЯРЛО пов'язано з плотським тілом людини, крім сонячного сплетіння, з печінкою, залозами, підшлунковою залозою і селезінкою а із Волховських здібностей - з умінням переносити сильний жар і холод.
ЯРЬ - Яра, Сонячна, чоловіча сила; Життєва сила, що протистоїть марі (силі Смерті); «вдих» - течія висхідних Животоків в тонкому тілі людини; внутрішній «жар».