«Ще примітки Миролюбова про «Дощечки» Ізенбека
Кажучи взагалі про «Дощечки» Ізенбека, треба притримуватись якомога ближче тексту, бо нам завжди може здаватися, що в текстах є підтвердження наших власних думок, і ми, таким чином неправильно витлумачуємо сам текст. Звичайно, в місцях неясних ми можемо висловити наші здогадки, але тоді треба сказати, чия думка і чому. Якщо таких вказівок не буде, легко буде сказати на рахунок роз’яснювача що вони вклали в текст своїх пояснень.
Взагалі ж, данні дві ДОЩЕЧКИ ІЗЕНБЕКА, № IX та Х, являється першим читанням таким, і тому зміст тексту залишається теж спірним, й спірність його, як видно, відразу ж виявляється з різночитаннях Кура [Олександр Куренков]: «Бо … Руси» й Миролюбова «Боруси». В першому випадку, це «Бо», в другому – ім’я Борусів / до речі, Ндерле, Шафарик й інші вчені Карлова Університету в Празі не залишають сумніву на цей рахунок, бо вони вважають Русь похідною від Боруси.
Вираз, наприклад, ДОЩЕЧКИ № IX: «ОТОСВАТРИРОДЫИСШЕДШЯ» можна прочитати двояко «ОТО С ВА ТРИ РОДЫ ИСШЕДШЯ» й «ОТО СВАТРИ РОДЫ ИСШЕДША».
Ми знаємо, що ТРИ ВІСНИКА РАНКУ, ПОЛУДНЯ Й ВЕЧОРА, які прискакали в степи Богумира й взяли його трьох доньок в жони. Чи не називає автор ДОЩЕЧОК ІЗЕНБЕКА цих Вісників СВАТРИ? В такому випадку «СВАТ-ТРИ» будуть Три Святих Вісників. В другому випадку, читання допускає: «СВА ТРИ РОДЫ». Тобто, свої три рода. Трудність достатньо очевидна! Як читати? Є тільки одна підстава: читати потрібно двома прочитаннями, так як в ті часи були два читання, одне для непосвячених, друге для жреців, заключаючи в собі зачатки догматизму.
Це, звичайно, лишень думка Миролюбова, а не істина, непорушна і недоторканна, на якій він наполягає.
Цим розбором і пояснюється трудність прочитання текста Дощечок Ізенбека. Їх потрібно підготувати. Потрібно надати хоча б перше читання, більш чи менш розумне щоб друкувати. Надруковані «суцільно, ці Дощечки будуть доступні / та й чи доступні всім?/ тільки спеціалістам. Між тим, ми всі повинні думати про Руських людей [не плутати з «російськими»!!! Під назвою «руські люди» тогочасна інтелігенція розуміла населення Русі та середньовічної Київської держави, й її держав спадкоємців], яким ці ДОЩЕЧКИ необхідні.
Два прочитання існували в ті далекі часи у всіх релігіях. В цьому й заключаеться знання жреців. Якщо звернутися до тлумачень Буди чи Брахманізму в Індії, ми стикаємось з тисячами різних розумінь. Яке з них буде вірним, часто орієнталісти та санскритологи не можуть вирішити і приводити їх паралельно. Так робимо і ми.