Сповідники Рідної Віри

Всі сповідники національних релігій мають назви похідні від назв свого народу (етноніма) або назв своєї країни

: індуси — індуїзм, елліни — еллінізм, юдеї — юдаїзм і под. Наші Пращури руси мали "Руську віру”. Нині на всій Слов’янщині язичники переважно називають себе рідновірами (від укр. — Рідна Віра, рос. — Родная Вєра, польс. - Родзіма Вяра та ін.).
Назва язичники також прийнятна, бо вона не має того негативного відтінку, який християни надали іншому слову — "погани”. Це робилося навмисне, щоб принизити всі національні віри. Латинське слово paganus у перекладі означає "селянин”, однак попи не хотіли його перекладати, адже слова "селянська або народна віра” звучать цілком пристойно, а їм треба було причепити ганебний ярлик, і вони це зробили з допомогою латини. Слово ж язичники має слов’янське походження й означає - "народ одного язика”, тобто однієї мови, а отже — нації. Слово язичники згадується тричі у Велесовій Книзі на позначення своєї віри, на відміну від чужих — "іних” (ВК, 5-А, 5-Б, 6-Г).
На відміну від християн, які називають себе "раб божий” і "раба божа”, ми, рідновіри-язичники, вживаємо слова, якими називали себе наші Прабатьки і які є записані у Велесовій Книзі: Діти Сонця (6-Є), Сонячні родичі (20), Внуки Сварожі (36-Б), Внуки Дажбожі (1, 3-А, 7-Б, 19, 23, 24-Б, 32), Онуки Божі (36-Б), Сини своїх Богів (17-В), Сини Перуна (23, 32), Сини Творця (25), Троянові Внуки (3-Б, 7-Б). А Боги в цих дошках названі нашими Отцями і Матерями або Дідами, Пращурами: Отець Сварог, Отець Божий, Сварог — Дідо Божий, Сварог-Пращур, Отець Дажбог, Отець Перун, Мати Слава, Мати-Сонце, Мати Птиця.
Тому, зберігаючи в цілому стародавність, природність (автентичність) текстів народних молитов, вважаємо також за доцільне відтворити й давні українські імена Богів, які пізніше були замінені християнськими, наприклад; "Дай же ж, Боже” — Дай, Дажбоже, Мати Божа — Мати Лада, Ілля або Петро — Перун, Власій — Велес і т. д.
Повертаймо Рідні імена Богів, щоб Правічні Українські Боги були з нами завжди!