Вибрані цитати Григорія Сковороди про християнство

Це останній оригінальний твір Г. Сковороди. Час його написання встановити важко. В авторському списку творів, складеному 1790 р., твір називається “Діалог. Душа і Нетлінний Дух”, рукописного зберігався у Я. Правицького. У дарчому листі до Михайла Ковалинського від 16 серпня 1791 р. Сковорода повідомляє, що відновив твір за списком. Дослідники схиляються до думки, що твір написаний у кінці 80-х років. Вперше опублікований у виданні 1912 р.

У діалозі “Потоп зміїний” Сковорода своєрідно резюмує свої філософські ідеї. Тут чітко окреслено розвинуту у попередніх творах концепцію двох натур і трьох світів, вказано на ті філософські традиції, на які він спирався як філософ. Алегорично витлумачуючи Біблію, Сковорода критикує біблійні легенди, заперечує їхню достовірність і розкриває невідповідність їх вічним законам природи. У зв’язку з цим тут важливе місце відведено критиці марновірства й лицемірства.

Назва твору запозичена із біблійного оповідання про змія-диявола, що міститься в Апокаліпсисі (Об’явлення св. Івана Богослова, XII). Згідно з цим сюжетом, змій-диявол, який переслідує жінку, що народила дитину, випустив із своєї пащі воду, щоб втопити її. Сковорода не раз звертається до образу “апокаліптичного змія”, доповнюючи його іншими біблійними і міфологічними уявленнями, алегорично витлумачуючи цей образ як прояв грубих, примітивних прагнень людини. 

Весь світ спить... Та ще не так спить, як про праведника сказано: “Якщо впаде, не розіб’ється”. Спить глибоко, простягнувшись, наче вбитий об землю. А наставники, що пасуть Ізраїля, не лише не будять, а ще й погладжують: “Спи, не бійся! Місце хороше. Чого лякатися?..” […]

Який же ти, Ізраїлю? Невірний воістину! Обрізаний ти плоттю, та не обрізаний ти серцем. Пітьма терпима для твоїх очей, а на істину дивитись не можеш. Лежиш на землі. Валяєшся з цією твоєю блудницею і задоволений нею. Відвертаєш око твоє від отця твого – око, що лає батька й докучає материній старості. А не видно орлиних пташенят, які б за бажанням Соломона виклювали тобі нещасне твоє око... Так нинішня підлість християнська і точнісінько таким оком дивиться на свого проводиря Христа! Де він народився? Від яких батьків? Скільки жив на світі? Як давно? Чи дві тисячі років уже не буде?..

О християнине! Охрещений ти плоттю, та не вмитий смислом. Навіщо ти зосередив свою цікавість на таких плітках? Чому вище не підіймаєшся? Тут думаєш і заснути? Тут курінь збудувати з Петром? Не знаючи, що говориш... Чи не чуєш, що таке і твій Мойсей говорить: “Укрив сором лице моє, ось чому не можуть мене брати мої бачити!” “Чужий був синам матері моєї...” Чи ти до цього часу не знаєш, що це все плоть, і плітки, і тінь, що вкриває дуже високу премудрості гору? Бо ж ця завіса у свій час повинна вся роздертися. Чи це не лицемірство, яке розмірковує про лице небес? Ось рід лукавий і перелюбний, що шукає плотського знамення. Ось квас учення фарисейського!