Віда

Веда – вічне око предків, Богів і людей; приписи Веди незбагненні та невимірні: таке положення. (12.94.)

Людина є поважною не тому, что у неї сиваголова; того, хто вивчив Веди, боги вважають поважним навіть якщо він молодий.(2.156.)

Ті, хто читають Веду краще неуків, хто пам'ятає – краще читаючих, хто розуміє – краще пам'ятаючих, хто наслідує вчення Веди – краще розуміючих.(12.103.)

Як вогонь одразу запалює своїм полум'ям паливо, яке знаходиться в межах його досяжності, так вогнем знання наслідуючий вчення Веди спалює весь гріх. (11.247.)

Як зникає кинута грудка землі, потрапивши у великий ставок, так всяке порочне діяння знищується потрійною Ведою.(11.264.)

Треба знати, що потрійна Веда – це славені, замовляння та різноманітні піснеспіви; хто знає їх, той знавець Веди. (11.265.)

Хай буде відомо, що три негинучі великі священні слова, яким передує склад «Ом», а також трьохстопне звертання «Сонячне» – вуста Веди. (2.81.)

Священик, який вивчив Веду, що виголошує ранком та увечері цей склад «Ом» і це звертання «Сонячне», що промовляється після виголошення священних слів, досягає винагороди, яку заслуговує вивченням Вед.(2.78.)

Хай він стоїть, нашіптуючи звертання «Сонячне» в час ранкового світанку до появи сонця, але в вечірніх сутінках – сидить до повної появи зірок.(2.101.)

Той, хто нехтує виголошенням цього славеня і своєчасним виконанням належних йому обрядів – священик, воїн чи господарник – піддаються осуду у добродійних людей.(2.80.)

Двічі народжений, повторюючи цютріаду тисячу разів щодня насамоті, через місяць звільняється навіть від великого гріха, як змія від шкіри. (2.79.)

Хто щодня невпинно повторює звертання «Сонячне» три роки, той поєднується з вищою благодаттю, стаючи подібним вітру, перетворившись на зоряний простір. (2.82.)

Односкладове слово «Ом» – вища благодать, утримання дихання – вища аскетична обітниця; але немає нічого вищезвертання «Сонячного»; його виголошення преважає мовчання. (2.83.)

Волхви отримали довголіття, мудрість, славу, пошану та святість тривалістю молитов, що промовляються на світанку і в сутінки. (4.94.)

Просто намагайся пізнати істину, звернувшись до духовного вчителя. Розпитуй його смиренно і допомагай йому. Душі, що усвідомили себе, можуть дати тобі знання, бо вони бачать істину.

Отримавши істинне знання від душі, яка усвідомила себе, ти ніколи не звергнешся знову у ілюзію, бо у світлі знання ти побачиш, що все – не що інше, як частки Бога.

Так само, як палаючий вогонь перетворює дрова на попіл, так вогонь знання спалює всі наслідки матеріальної діяльності.

У світі немає нічого більш піднесеного й чистого, ніж благодатні знання. Це знання – зрілий плід усього Божественного. І той, хто досяг досконалості у відданості, насолодиться цим знанням у належний час.

Сповнена віри людина, яку приваблює благодатне знання і яка приборкує свої чуття, гідна досягти такого знання, і, досягши його, вона швидко віднаходить вище духовне вдосконалення.