А хто хоче погратися в цю гру, той мусить і добре бігати, і вміти гарненько ховатися.
Бо той, кого виберуть за бобра, має сховатися так, щоб його не одразу хорти знайшли.
Треба ще й мисливця вибрати — він пускатиме хортів, щоб шукали добре. За хортів будуть усі, крім бобра та мисливця.
Спершу бобер ховається в кущах, а мисливець ставить хортів спинами до тих кущів і пильнує, щоб вони не бачили, куди саме бобер заховався. Коли бобра вже не видно, мисливець починає співати:
Ой ти, старий бобре,
Заховайся добре,
Бо я хорти маю,
На поле пускаю!
Проспівавши свою пісню раз, він співає так і вдруге — дає боброві час заховатися, бо це дуже чесний мисливець. Як проспіває вдруге, тоді гукає: «Хорти з лісу!» Хорти повертаються і прудко біжать шукати бобра. Коли бобер запримітить, що його не бачать, він помаленьку переховується в інше місце. Але хорти в мисливця добрі. Та ще він їх увесь час заохочує:
«Шукай, Сірко!
Лови, Бровко!
Гуджа, хорти, його!»
Нарешті бобра спіймано, і гру починають спочатку, вибравши іншого мисливця і бобра.