Святогор та Іван

Одного разу богатир Святогор охороняв стовп, що підпирає небесний звід. Засумував він і вирішив піднятися на небозвід. Зоряний шлях привів його до трону Всевишнього.

Коли Всевишній побачив його, то сказав:

— Ти — могутній і добрий помічник мені. Тому я хочу виконати будь- яке твоє бажання!

Святогор захотів стати сильнішим і мудрішим за всіх богів і духів. Все­вишній, як і обіцяв, виконав його бажання і сказав:

— Як і хотів ти, будеш сильнішим за всіх богів та духів, але все-таки слабший за камінь! Будеш ти мудріший за всіх богів і духів, але від хитрості людської не вбережешся!

Як же міг Святогор бути слабший за камінь, якщо він був сином Матері Сирої Землі! Як же міг він бути дурнішим за людину, якщо він був богом!

Як тільки подумав так Святогор, на Землі народилася людина — Іван. Коли Іван виріс, то дізнався, що у Святогора є прекрасна дочка — Меря. Як тільки побачив Іван дівчину, відразу покохав її і став просити руки Мері у Святогора. Святогор дуже розсердився. Як могла проста людина одружи­тися із його прекрасною дочкою-богинею!

Трохи подумавши, Святогор сказав Іванові: — Не можу я віддати тобі свою дочку, поки не перевірю твої сили. Доведеться тобі сховатися від мене три рази. Якщо не зможу я тебе знайти, то візьмеш дочку мою Мерю собі за дружину. Якщо знайду я тебе, не жити більше тобі на світі!

Так і зробили. Перший раз Іван перетворився на в'яз і став у лісі. Та куди ж людині від Святогора сховатися! Знайшов він Івана. Другий раз обернувся Іван на зірку і сховався на нічному небі. Але і тепер Святогор його відшукав.

А знаходив Святогор нареченого своєї дочки тому, що мав Віщенську книгу, що все йому розповідала.

І тоді Іван знайшов птаху Гамаюн і запитав її, як сховатися від Святого­ра. Гамаюн захотіла допомогти Івану. Птаха дала йому три чарівні пір'їнки. Іван помахав чарівними пір'їнками над Віщенською книгою і наказав їй мов­чати, а потім перетворився в перстень на руці своєї нареченої Мері.

Що тут поробиш? Одружив Святогор Івана і Мерю.

І добре, що вдалося Івану вижити. Тому що саме він пережив Всесвітній Потоп. Іван врятувався в ковчегу (кораблі), що побудував його син Садко. Там же він врятував свою родину. Іван узяв на корабель представників тва­рин і насіння рослин. Так було врятоване життя на нашій планеті.