Бог Велес завжди піклувався про людей. От якось прийшов він до Сва рога і попросив його викувати плуг. Важко людям без плуга землю орати.
Але що плуг без коня? І Сварог викував для бога Велеса і залізного коня під стать плугу.
Коли робота була готова, Велес прийшов до людей і став навчати їх хліборобству. Навчив кожного, від малого до великого, як сіяти і жати, як варити пшеничне пиво.
Щоб людям краще жилося, Велес вирішив навчити людей вірі й мудрості. Легше стало жити людям, коли Велес навчив їх, як правильно робити жертвопринесення, як читати по зірках. Потім Велес навчив людей грамоті, дав перший календар. Він розділив людей на стани, дав перші закони.
Але були й такі люди, що зовсім не хотіли вчитися. Таких Велес відразу бачив і сильно карав. От бувало йде ледар назустріч Велесові, а той його міцно так за руку схопить і тягне за собою.
Ледарі стали за покарання на Велеса ображатися. А потім вирішили піти і поскаржитися Амелфі. Амелфа була доброю і стала сварити сина. Велес дуже засмутився, що мати ніяк його зрозуміти не хоче. Тому і вирішив він розвіятися-розгулятися. Зібрав він своїх воїнів і пішов бенкет справляти в найближчому селі. Коли вся дружина нагулялася, наїлася, напилася, то вирішили вони помірятися силою. Починалася та справа жартом, а потім на справжнє побоїще перетворилася.
Велес побачив, що справа погана, і вирішив розняти тих, хто б'ється. Але ж ба! Один чоловік так загрався, що вдарив із усієї сили Велеса по вуху.
Велес сильно на нього розсердився. Скликав усю свою дружину — усі лісові жителі прийшли Велесу допомагати. Отут тільки й почався справжній бій.
Чоловіки як побачили, хто проти них битися вийшов, знову побігли до Амелфи. Просили її, щоб вона їм захист дала і заспокоїла Велеса. Матінка вирішила покликати свою молодшу дочку Алтинку. Алтинка все вислухала і побігла до Велеса. Забрала вона його з поля бою, підвела до матінки. Матінка подивилася на Велеса, нічого не сказала, тільки замкнула буйного синка в льох.
Залишилася дружина Велеса без свого воєводи. Отут і розійшлися люди по-справжньому, розійшлися що було сил. Стали вони бити лісових жителів, стали гнати їх назад.
Неподалік від поля бою проходила Алтинка. Побачила вона, що відбувається, пожаліла лісовий люд і вирішила випустити Велеса. Побігла і відкрила льох.
Велес, як почув про бій, сильно розлютився. Вибрав надворі найбільший дуб, вирвав його з коренем і побіг на допомогу своїй дружині. Люди тільки побачили розлюченого Велеса, відразу скорилися. Приносили Велесу золото і срібло. А потім його і славити стали.
Недовго думав Велес, вирішив з людьми помиритися. Усі підношення прийняв, мирову випив. І тепер по всій Русі стали славити бога Велеса.