В сиву-сиву давнину
Козаки йшли на війну,
Бо на рідну Україну

Сунулися без упину
Ляхи, турки та татари,
Москалі та яничари.
Щоб палить сади і хати,
Щоб людей в неволю гнати.
Козаки скликають раду :
- Не буде ворогу пощади !
Вірні коні рвуться в битву,
Крешуть іскри з-під копита.
За чарівний спів дівочий,
За спокійні дні та ночі –
Шаблі весело дзвенять,
Вражі голови летять.
І на морі, і в степах
Наганяли вони страх,
Бо найкращі вояки –
Запорозькі козаки !
І не буде переводу
Українському народу
Доки із глибин сторіч
Долина козацький клич. 

Теги:
Джерело: https://bereginya.svit.in.ua/virshi/vereduli.php

Схожі статті

  • 28.03.2016
    2077

    Десь, не пам'ятаю вже в якому лісі, жила собі добра Чаклунка. І була вона страшенно злою.

    ...
  • 28.03.2016
    2449

    Я козак і ти козак,
    Я вояк і ти вояк,
    Щоб в бою стояти мужньо

Медіа