Невгасимий дух nації

Наш час можна справедливо назвати епохою апологетів толерантності.

Одне з їхніх базових понять - «в кожного своя правда». На це можна сказати: так, правда в кожного своя, але Істина тільки одна. І саме Українська Nація найбільш близька до неї, саме вона є її носієм і зберігачем. Якраз тому нашу Nацію можна вважати пасіонарною, тому тільки з нашого боку в світ може прийти відродження і тому на нас спрямована вся міць ворогів.

Світ йде своїм Шляхом, і його історія це історія боротьби протилежних сил. Вона проявляє себе і в боротьбі різних націй. Чи дійдемо ми до кінця і яким цей кінець буде - залежить від нас. Про цю боротьбу ми повинні весь час пам'ятати і жити, викорінюючи деструктивні сили в собі і в навколишньому світі.

Україна була, є і буде оплотом Істини. Навіть в сьогоднішньому світі тотального здрібніння особистості, відсутність прагнення вгору, до досконалості, в епоху втрати духовного начала наша Nація в глибині душі ще зберігає почуття цієї правди. На жаль, уже не всі, але деякі її представники. І таке відчуття закладено в нашій крові, воно перейшло до нас від предків. Саме тому так намагаються зараз придушити в українцях голос крові, всіляко опорочити національне почуття. Ворогам потрібно раз і назавжди зруйнувати нашу країну, заволодіти нею, і тому вони намагаються спровокувати і максимально збільшити відрив Nації від свого коріння. Люди втрачають орієнтири, перестають усвідомлювати, звідки вони походять, яка відповідальність на них лежить і в чому наша історична місія.

Нам насаджують крайній індивідуалізм, перекручують нашу історію, культуру. Хоча Українці завжди розуміли, що твердження наших ідеалів, панування Істини можливо лише за умови спільного протистояння руйнівним силам. Колективна воля набагато стійкіша до того, що намагаються нав'язати нам. Тільки її можна протиставити всього бруду, потоки якого вороги виливають на нас. Досконалішого світу і життя в іншій якості гідні лише ті, хто готовий за це боротися, хто готовий віддавати всього себе Nаціональній Ідеї, стверджуючи і прославляючи її кожним своїм вчинком. Примирення з ворогами України є їх прийняттям. Тільки спільне протистояння їм, викорінення їх - шлях до єднання з Ідеєю Nації, до встановлення нашої Істини в світі. Деструктивні сили і тенденції повинні бути витіснені за межі України, а потім і зовсім переможені. Це можна буде назвати кінцем історії, народженням нового, зовсім іншого світу.

Для Української Nації завжди було характерно почуття інстинктивного прагнення вгору, прагнення до Істини і її твердження. Тому Україна повинна втілити в собі наші ідеали, стати зразком побудови суспільних відносин. Така держава обов'язково вистоїть в сутичці з ворожими силами. Ми - Nація творців, яка несе світло нашої Ідеї. Це потреба і одночасно місія справжніх Українців. Предки передали нам цю землю і свою мудрість, нащадкам належить продовжити нашу справу. Ми відповідальні перед ними за те, наскільки ми підемо правильним Шляхом і в якому стані залишимо після себе країну. Адже якщо вчасно не почати діяти, процеси можуть стати незворотними.

Ми повинні перемогти загибель, звівши на руїнах дріб'язкового, загниваючого в болоті суєти суспільства споживання свою Українську Nаціональну Державу.