Розрізаний стратегічний бомбардувальник Ту-22 на військовому аеродромі біля Полтави, 12 листопада 2002 року. Літак знищено в рамках відмови України від ядерної зброї, що було обумовлено Будапештським меморандумом, підписаним у 1994 році. Згідно із цим Меморандумом США, Росія і Велика Британія зобов'язалися, поважати незалежність, суверенітет та існуючі кордони України.
Після розпаду Радянського Союзу в 1991 році Україна отримала третій за величиною ядерний арсенал у світі: 176 міжконтинентальних балістичних ракет та стратегічні бомбардувальники, які здатні нести ядерну зброю. Таким чином країна поповнила клуб ядерних держав та викликала занепокоєння світу.
Теоретично, стримати Росію за умови конфлікту могла би тактична ядерна зброя. І Україна свого часу дійсно мала від трьох до чотирьох тисяч таких боєзарядів, але тактичну ядерну зброю Росія швидко і напівтаємно вивезла до себе ще у перші місяці після проголошення країною незалежності. А стратегічна зброя(міжконтинентальні ракети), яка залишалась в Україні, проти Росії була безсилою...
Та звичайно, якби зберегли за собою ядерний статус, ситуація могла б бути зовсім іншою…Принаймі (враховуючи ситуацію)..., щоб дипломати та політики якісніше попрацювали з міжнародними угодами...
Тепер для того, щоб оцінити сьогодення, ще згадаймо історію. Українці, які в 1918-му році піддались на заклики вести переговори з більшовиками, в 1933 році отримали Голодомор…
Потурання агресору, не приносить миру, воно гарантовано розпалює його апетит і приводить до війни… АБЕТКА ІСТОРІЇ ...
Ми воюємо, від війни не можна відгородитись, умовляння крокодила не з’їсти нікому не допомогли, щоб крокодил відступив, він має відчути вашу силу…, у війні можна або перемогти, або здатись…
Ми не маємо ядерного статусу…, але ми маємо стратегічне геополітичне положення і залишаємосься все ж самою великою країною Європи, й за бажання дипломатії і думаючих політиків, маємо всі важелі для того, щоб світ був на нашій стороні…Тільки було б бажання, воля, мудрість, патріотизм, професійність і прагматизм…