Якщо дивитися в корінь проблеми

Яке коріння, таке й насіння… Яблуко від яблуні недалеко падає…

Це природні явища, допоки не втручається людина… На саджанець яблуні прищепила людина грушу; виросло дерево, вступило в пору плодоношення… Запитання знавцям: як далеко впаде яблуко? Впевнена відповідь дилетанта: нікуди, за відсутності об’єкту… І скільки б садівник не піклувався навколо крони, скільки б не вносив добрив, яких Богів не кликав на допомогу, яблук він уже з цієї деревини не побачить.

Прийшов ну дуже грамотний критик і виніс вирок: ха-ха, яка ж це яблуня ? Ні Богу свічка, ні чорту кочерга; такого немає ніде у світі ! Що ж робити, щоб отримати первісні яблука? Єдиний вихід, - зрізати дерево нижче прикореневої шийки прищепи та стимулювати ріст пагонів від природного кореня!..

Така примітивна байка склалася в мене в наслідок довгих роздумів, - що ж ми за народ такий, і який народ мають на увазі категоричні критики, називаючи українців найгіршим народом у світі.

Тисячоліття тому жив на берегах Дніпра великий народ з старовинним родоводом, величною передісторією, розвинутою демократичною державною системою і культурою…

Прибульці з цивілізації іншої культури, переконали князів в тому, що брехлива Біблія зміцнить їхню владу (а щоб у брехню повірили -- брехня має бути великою…) «від Бога». І князі, інфіковані параноєю, зрізали культурну надбудову нації разом з її носіями. Кожен наступний «садівник» лише погіршував свідомість народу.

І от зараз вийшло на арену життя покоління, яке безапеляційно, не поглядаючи в люстро, кепкує: ха-ха, що ж це за народ такий, найгірший у світі !!! Може, це й так, але, як каже приказка: «Не туди б’єш, Іване!..». Це не народ, - це населення, мешканці без національної культури, що задовольняється інстинктами «їж, пий, живи…», і більшого від нього очікувати нелогічно.

Народ – це та спільнота, від якої залишилося лише занедбане коріння, з якого треба відродити елітний «сад». Це не новина, - див. вислів Дж. Гарібальді про Італію й італійців. Такий і український шлях, а пропагований П. Порошенком «Свій шлях» чверть століття веде Країну і державу до загибелі…

На жаль, мало хто звертає увагу на те, що від 2007 року є міжнародний юридичний документ, який дозволяє розпочати шлях відродження законним шляхом – «Декларація ООН про права корінних народів».

Проблема була би менш критичною, якби держава виконувала закони, нею ж прийняті… Для довідки: «Держава – Апарат політичної влади в суспільстві…» (Тлумачний словник). І саме ЦЯ держава є джерелом повзучої національної кризи.

Хтось заперечить: але ж владу/апарат обирає народ! І в цьому криється помилка. Помилка ототожнення політично байдужого населення/мешканців із свідомим народом/нацією, представників якого поки що замало для забезпечення свідомого вибору.

Тим часом, існуючий режим влади брутально порушує Конституцію України, і найстрашніше порушення – перетворення світської, за Конституцією, держави в Православну/християнську. Таке нахабство навряд чи десь ще в світі можна знайти. Ст. 35 Конституції України проголошує: «Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов’язкова». Проте, подивіться в річний календар, де релігійні свята, нарівні з державними, є вихідними днями і лише для однієї конфесії!

А від 2018 року маємо ще дві шизофренічні (але «законні»!) дати народження Ісуса Христа!!! Що можна очікувати від шизоїдної держави ???!!!

1. Р.S. (Для довідки)
   Тлумачення терміну «Корінний народ», яким користувалася Генеральна Асамблея ООН при прийнятті «Декларації прав корінних народів» : «Корінний народ складається із нинішніх нащадків народів, які проживали на сучасній території всієї або якоїсь частині країни в момент, коли на неї прибули із других частин світу особи іншої культури і етнічного походження, які покорили їх і поставили в залежне і колоніальне положення шляхом завоювання, колонізації й інших способів…»
2. Ст. 3 «Декларації ООН про права корінних народів» : «Корінні народи мають право на самовизначення. В силу цього права вони вільні встановлювати свій політичний статус і вільно здійснюють свій економічний, соціальний і культурний розвиток».